Гастелло Микола Францович
| Гастелло Микола Францович | |
| Гастелло Николай Францевич | |
 |
|
| Народився | 23 квітня (6 травня) 1907 місто Москва, Росія |
| Помер | 26 червня 1941 (34 роки) село Мацки, Білорусь |
| Приналежність |  СРСР |
| Рід військ |  ВПС СРСР |
| Роки служби | 1932—1941 |
| Звання | капітан |
| Формування | 207-й ДБАП |
| Командування | 2-а ескадрилья |
| Війни/битви | Бої на Халхин-Голі Радянсько-фінська війна Друга світова війна |
| Нагороди |
|
Гасте́лло Мико́ла Фра́нцович (*23 квітня (6 травня) 1907, місто Москва — †26 червня 1941, село Мацки) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в Москві в робочій родині білоруса та росіянки. До 1918 року вчився в 3 Сокольницькому міському чоловічому училищі імені О. С. Пушкіна. 1918 року через голод був евакуйований до Башкортостану. 1919 року повернувся назад, де знову вступив до школи. Трудову діяльність почав з 1923 року, став учнем столяра. 1924 року разом з родиною переїхав до Мурома, стає слюсарем Паротягоробного заводу імені Ф. Е. Дзержинського. Паралельно закінчує школу (№ 33). 1928 року вступив до ВКП(б). 1930 року родина повертається до Москви, Микола пішов працювати на Перший державний механічний завод будівельних машин імені Першого Травня. В 1930—1932 роках він мешкав в селищі Хлєбниково.
В травні 1932 року призваний до лав Червоної армії, відправлений на навчання в школу льотчиків в Луганські, де навчався до грудня 1933 року. Після закінчення і до 1938 року служив в 82-ій важкобомбардувальній ескадрильї 21-ої важкобомбардувальної авіаційної бригади, яка базувалась в місті Ростов-на-Дону. В 1938 році в результаті реорганізації частини Гастелло опинився в 10-му важкобомбардувальному авіаполку. В травні 1939 року став командиром ланки, а через рік — заступником командира ескадрильї. В 1939 році брав участь в боях при Халхин-Голі в складі 150-го швидкісного бомбардувального авіаполку. Також брав участь в радянсько-фінській війні (1939—1940) і в операціях по приєднанню Бессарабії та Північної Буковини в 1940 році. Восени 1940 року переїжджає до міста Великі Луки, а потім в авіамістечко Боровське від Смоленськом. Того ж року він отримує звання капітана.
Подвиг [ред.]
26 червня 1941 року командир 2-ї ескадрильї 207-го далеко-бомбардувального авіаційного полку під час бойового вильоту бомбардував ворожу колону на шляху Молодечно-Радошковичі. Літак капітана було підбито, і він вирішив використати його для тарану.
26 липня 1941 року Гастелло був удостоєний звання Героя Радянського Союзу посмертно. Подвиг Миколи Францовича став одним з найвідоміших за період Другої світової війни, «гастеловцями» стали називати тих льотчиків, які здійснили вогняний таран.
Вшанування [ред.]
На місці загибелі в Білорусі встановлено пам'ятник, ще декілька пам'ятників поставлено в різних містах Росії, наприклад в Уфі. Іменем Гастелло названо низку вулиць та провулків в багатьох містах колишнього СРСР (наприклад, провулок в Черкасах та вулиця в Смілі). Вулиця та школа імені Гастелло є й в Одесі, біля школи встановлений пам'ятник.
Джерела [ред.]
- Вулиці міста Черкаси. Книга 1. Перемога у назвах вулиць. Черкаси: ПВ Чабаненко Ю., 2011, 118 стор.
-
Поштова марка
-
Пам'ятник на місці загибелі
-
Меморіальна дошка (Санкт-Петербург)
-
Пам'ятник в місті Уфа
|
|||||||
