Генрі Ілес Дрессер
| Генрі Ілес Дрессер | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 травня 1838[1] Тірскd, Гамблтонd, Північний Йоркшир[d], Північний Йоркшир, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер |
28 листопада 1915[1] (77 років) Монте-Карло |
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | орнітолог, підприємець |
| Галузь | орнітологія |
| Членство | Лондонське Ліннеївське товариство і Зоологічне товариство Лондонаd |
| Нагороди |
Член Ліннеївського товариства[d] |
Генрі Ілес Дрессер (англ. Henry Eeles Dresser; 9 травня 1838 — 28 листопада 1915) — англійський бізнесмен та орнітолог.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Генрі Дрессер народився в місті Тірск у графстві Йоркшир на півночі Англії. Його батько був менеджером банку, заснованого його дідом. Батько Дрессера залишив Тірск у 1840—1841 роках, щоб стати менеджером банку в Лідсі, а потім переїхав на південь, щоб відкрити бізнес комісійного торговця у Балтійському лісовому бізнесі в Лондоні у 1846 році. Генрі Дрессер-старший мав справу зі своїм тестем, Роберт Гарбутт з Халла, який торгував з Хекменом і Ко з Виборга на півдні Фінляндії. У 1848 році Генрі Дрессер-старший придбав велику лісопильну компанію Lancaster Mills поблизу Масквоша в Нью-Брансвіку.
Батько хотів, щоб Генрі Дрессер продовжив сімейний бізнес. Тому він відправив сина до Аренсбурга (Німеччина) в 1852 році, щоб той вивчив німецьку мову, а в 1854 році у Євле та Уппсалу, щоб вивчити шведську мову. Генрі Дрессер у 1856—1858 роках працював у офісі у Виборзі, вивчаючи фінську мову. Впродовж цього часу він подорожував узбережжям Балтійського моря. Дрессер все життя цікавився птахами і збирав пташині шкури та яйця з раннього підліткового віку. Перебуваючи у Фінляндії, він виявив гніздування омелюхів і був першим англійцем, який зібрав їхні яйця.[2]
Мандрівки[ред. | ред. код]
У 1860-х років Дрессер багато подорожував Європою і двічі був у Нью-Брансвіку на лісопильні свого батька. Він шукав орнітологів, з якими міг обмінятися птахами та яйцями. Він відвідав, наприклад, Гельголанд, де зустрічався з Генріха Ґетке.[3]
У 1863 році, під час Громадянської війни в США, він поїхав до Техасу від імені ліверпульських і манчестерських бізнесменів, взявши вантаж ковдр, хініну та інших товарів і купив на вторговані кошти бавовну-сирець. Під час перебування в Техасі з червня 1863 по липень 1864 року Дрессер зібрав близько 400 шкур птахів. Його нотатки з часів, проведених у Техасі, опубліковані в журналі The Ibis у 1865–66 роках.[4][5][6]
Вклад до орнітології[ред. | ред. код]
Дрессер був провідною фігурою в орнітологічних колах: він був обраний членом Британської спілки орнітологів у 1865 році та працював її секретарем з 1882 по 1888 рік. Він був членом Ліннеївського і Зоологічного товариств Лондона та почесним членом Американської спілки орнітологів. Він був близьким другом професора Альфреда Ньютона, Томаса Літтлтона Повіса та Альфреда Рассела Воллеса. Він брав активну участь у першому Товаристві захисту птахів (яке перетворилося на Королівське товариство охорони птахів).
Дрессер автор понад 100 наукових робіт про птахів, переважно про географічне поширення, описав нові види й уперше проілюстрував яйця багатьох видів. Його «Довідник палеарктичних птахів» (1902) був важливим внеском у розмежування ареалів палеарктичних птахів. Дрессер підготував деякі з останніх фоліантів про птахів, зокрема «Історію птахів Європи» (1871—1881, додаток виданий у 1895–96), розпочату Річардом Боудлером Шарпом. Роботу було доповнено «Яйцями птахів Європи» (опубліковано 1905—1910) і монографіями про бджолоїдок (1884–86) і сиворакш (1893). Вони базувалися на дослідженні провідних колекцій того часу, та його власних.
Через погіршення здоров'я Дрессер залишив Англію і переїхав до Канн. Він помер у Монте-Карло 28 листопада 1915 року. Його колекція птахів та яєць зберігається в Манчестерському музеї. Музей також містить частину листування та щоденників Дрессера.[7]
Деякі публікації[ред. | ред. код]
- Dresser, Henry Eeles (1871–1896). A History of the Birds of Europe, Including All the Species Inhabiting the Western Palaearctic Region. Т. 1—9. London: self-published. Issued in 84 parts. Richard Bowdler Sharpe was an author on the first 17 parts.[8]
- Dresser, Henry Eeles (1884–1886). A Monograph of the Meropidae, or Family of the Bee-eaters. London: self-published.
- Dresser, Henry Eeles (1893). A Monograph of the Coraciidae, or Family of the Rollers. Kent, England: self-published.
- Dresser, Henry Eeles (1902–1903). A Manual of Palaearctic Birds. Т. 1—2. London: self-published. Volume 1, Volume 2
- Dresser, Henry Eeles (1910). Eggs of the Birds of Europe, Including All the Species Inhabiting the Western Palaearctic Region. Т. 1—2. London: self-published. Volume 1 Text, Volume 2 Plates (issued in 24 parts beginning in 1905)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Newton, Alfred (1861). Particulars of Mr. J. Wolley's discovery of the breeding of the waxwing (Ampelis garrulus, Linn.). Ibis. 3 (1): 92–106 [102–104]. doi:10.1111/j.1474-919X.1861.tb07441.x.
- ↑ Dresser, H.E. (1897). Obituary for Heinrich Gätke. The Zoologist. 4th series, vol 1 (669, March): 139—140.
- ↑ Dresser, Henry Eeles (1865). Notes on the birds of southern Texas (Part 1). Ibis. 2nd series. 1 (3): 312—330. doi:10.1111/j.1474-919X.1865.tb05776.x.
- ↑ Dresser, Henry Eeles (1865). Notes on the birds of southern Texas (Part 2). Ibis. 2nd series. 1 (4): 466—494. doi:10.1111/j.1474-919X.1865.tb06062.x.
- ↑ Dresser, Henry Eeles (1866). Notes on the birds of southern Texas (Part 3). Ibis. 2nd series. 2 (5): 23—46. doi:10.1111/j.1474-919X.1866.tb06071.x.
- ↑ Anonymous (1899). Notice of the acquisition of Mr H.E. Dresser's ornithological collection by the Manchester Museum. Ibis. 7th Series. 5: 663—665. doi:10.1111/j.1474-919X.1899.tb05577.x.
- ↑ Dickinson, E.C.; Overstreet, L.K.; Dowsett, R.J.; Bruce, M.D. (2011). Priority! The Dating of Scientific Names in Ornithology: a Directory to the Literature and its Reviewers. Northampton, UK: Aves Press. с. 89—90. ISBN 978-0-9568611-1-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Several volumes of A history of the birds of Europe (1871—1896) — digital facsimiles from the Linda Hall Library
|
