Глухий язиково-губний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухий язиково-губний проривний
Звучання
noicon

Дзвінкий язиково-губний проривний — приголосний, що існує в кількох мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t̼⟩ або ⟨p̺⟩.

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого язиково-губного проривного:


Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Тангоа[1] ee [t̼et̼e] 'метелик'
pangepange [t̼aɲet̼aɲe] 'дитина'

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ladefoged and Maddieson 1996, p. 19.

Посилання[ред. | ред. код]