Дзвінкий гортанний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
МФА – номер 147
МФА – текст ɦ
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування ɦ
X-SAMPA h\
Кіршенбаум h<?>
Аудіо Прослухатиопис файлу

Придиховий гортанний перехідний стан, який часто називають дзвінким гортанним фрикативним — тип звука, що існує в деяких людських мовах, що часто виступає як приголосний, але інколи як голосний або проміжний між ними. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɦ, а відповідний символ X-SAMPA — h\.

Хоча [ɦ] описується як придиховий відповідник наступного голосного через відсутність місця й способу творення в багатьох мовах, він може мати гортанну перепону в деяких мовах, наприклад фінській, що робить його фрикативним.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого гортанного фрикативного:

  • Тип фонації — придихова, тобто голосові зв'язки широко вібрують, і крізь них проходить більше повітря більше ніж під час модально дзвінкого звука.
  • У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають ɦ фрикативним. Справжні фрикативні можуть мати придихову фонацію разом зі створенням тертя в іншому місці. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
  • Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім глоткових і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [ɦ], і [ɦ] інколи описується як придиховий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова[ред.ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою г.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово Транскрипція Значення Примітки
Чеська hora [ˈɦora] 'гора' Див. Чеська фонологія
Нідерландська[1] haat [ɦaːt] 'ненависть' Див. Нідерландська фонологія
Англійська Набута вимова [2] behind [bɪˈɦaɪnd] 'позаду' Частина мовців. Див. Англійська мова
Фінська raha [rɑɦɑ] 'гроші' Див. Фінська фонологія
Іврит מהר [maɦeʁ] 'квапитися' Див. Гебрейська фонологія
Калабарі[3] hóín [ɦóĩ́] 'вступ'
Сілезька hangrys [ɦaŋɡrɨs] 'ваприни'
Словацька hora [ˈɦɔra] 'гора'
Українська гора [.ɦɔˈrɑ] 'гора' Див. Українська фонетика
У Шанхайська [ɦa] 'черевики'
Зулу ihhashi [iːˈɦaːʃi] 'кінь'

У санскриті, цей звук записується «» в деванагарі і транскрибується як «h» і «H» в IAST.

Посилання в тексті[ред.ред. код]

  1. Gussenhoven (1992:45)
  2. Roach (2004:241)
  3. Harry (2003:113)