Глухий язичковий дрижачий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Глухий язичковий дрижачий | |
|---|---|
| ʀ̥ | |
| ʀ̊ | |
| Номер МФА | 123 402A |
| Кодування | |
| X-SAMPA |
R\_0 |
| Звучання | |
|
| |
| Глухий язичковий фрикативний дрижачий | |
|---|---|
| ʀ̝̊ |
Глухий язичковий дрижачий — приголосний звук, що існує в деяких діалектах людських мов. Менш поширений за подібний дзвінкий звук.
Властивості[ред. | ред. код]
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
- Місце творення — язичкове, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на язичку або поряд із ним.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Поширення[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Баїнунк-губеехер[en] | Деякі носії[1] | - | Алофон /ɾ/ наприкінці слова. | ||
| Французька | Бельгійський діалект[2] | triste | [t̪ʀ̥is̪t̪œ] | 'сумний' | Алофон /ʁ/ після глухих приголосних; Може натомість бути фрикативним [χ][2]. |
| Німецька | Стандартизована[3] | treten | [ˈtʀ̥eːtn̩] | 'крокувати' | Можливий алофон /r/ після глухих приголосних в тих мовців, що вимовляють /r/ як увулярний дрижачий [ʀ][3]. |
| Хемніцький діалект[4] | Rock | [ʀ̥ɔkʰ] | 'спідниця' | Варіюється із звуками [ʁ̞], [ʁ], [χ] та [q]. Не виникає у коді складу[4]. | |
| Лімбурзька | Гасселтський діалект[5] | geer | [ɣeːʀ̥] | 'запах' | Можливий алофон /ʀ/ наприкінці слова; також ця фонема може звучати як ясенний [r̥][6]. |
| Іспанська | Діалект Понсе[7] | perro | [ˈpe̞ʀ̥o̞] | 'собака' | Глухий язичковий дрижачий та фрикативний ([χ]) — основні вимови фонеми /r/ в цьому діалекті[7]. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cobbinah, (2013), p. 166.
- ↑ а б Demolin, (2001), pp. 65, 67-68, 70-71.
- ↑ а б Krech et al., (2009), p. 86.
- ↑ а б Khan та Weise, (2013), p. 235.
- ↑ Peters, (2006).
- ↑ Хоча в роботі Peters (2006) не вказано про це прямо, у багатьох ситуаціях він вказував ⟨r̥⟩ як вимову фонеми /r/ наприкінці слова.
- ↑ а б The Spanish of Ponce, Puerto Rico: A phonetic, phonological, and intonational analysis. October 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 7 вересня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Cobbinah, Alexander Yao (2013), Nominal classification and verbal nouns in Baïnounk Gubëeher (PDF), University of London
- Demolin, Didier (2001). Some phonetic and phonological observations concerning /ʀ/ in Belgian French. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.). 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 61—73. ISSN 0777-3692.
{{cite book}}: Проігноровано|journal=(довідка) - Khan, Sameer ud Dowla; Weise, Constanze (2013), Upper Saxon (Chemnitz dialect) (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (2): 231—241, doi:10.1017/S0025100313000145
- Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009), Deutsches Aussprachewörterbuch, Berlin, New York: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-018202-6
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Verhoeven, Jo (2005), Belgian Standard Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 35 (2): 243—247, doi:10.1017/S0025100305002173
