Дзвінкий ясенний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дзвінкі ясенні (альвеолярні) фрикативніприголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

  • Символ МФА для сибілянтаz, а відповідний символ X-SAMPAz. Символ [z] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([z̪] і [z̠] відповідно).
  • Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад ð̠ або ɹ̝.
Передньоязикові дзвінкі фрикативні
Зубний Ясенний Заясенний
ретрофлексний піднебінно-
ясенний
ясенно-
піднебінний
сибілянт z/z͇ ʐ ʒ ʑ
несибілянт ð ð̠/ð͇/ɹ̝ ɻ̝

Дзвінкий ясенний сибілянтний фрикативний[ред.ред. код]

МФА – номер 133
МФА – текст z
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування z
X-SAMPA z
Кіршенбаум z
Аудіо Прослухатиопис файлу

Дзвінкий ясенний сибілянтний фрикативний поширений у європейських мовах, але загалом доволі рідкий звук порівняно з глухим варіантом.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого ясенного фрикативного сибілянта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто він артикулюється кінчиком, або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка, і є відповідно апікальним, або ламінальним.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Дзвінкий ясенний несибілянтний фрикативний[ред.ред. код]

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого ясенного фрикативного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто він артикулюється кінчиком, або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка, і є відповідно апікальним, або ламінальним.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.