Язиково-губні приголосні
| Язиково-зубні | |
|---|---|
| ◌̼ |
Язиково-зубні приголосні (англ. Linguolabials) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком чи кінчиком язика проти верхньої губи, що стягується вниз до язика.
Язиково-зубні приголосні дуже рідко зустрічаються у мовах світу. Вони знайдені у кластері мов на Вануату, у діалекті Каджоко мови Біджаго[en] у Гвінеї-Бісау, у мові Умотіна[en] (вимерла мова з сім'ї бороройських мов[en] із Бразилії), та у паралінгвістичних звуках у решті світу. Вони також поширені при розладах мовлення[en]. У розширеннях до МФА існує спеціальний діакритик для таких звуків.
Язиково-губні приголосні передаються у Міжнародній фонетичній абетці додаванням діакритики-"чайки"[1]: U+033C ◌̼ COMBINING SEAGULL BELOW до відповідного ясенного приголосного, або додаванням діакритика апікального приголосного, U+033A ◌̺ COMBINING INVERTED BRIDGE BELOW, до відповідного губного приголосного.[2]
Опис[ред. | ред. код]
Язиково-губні виникають при обмеженні потоку повітря між язиком та верхньою губою. Існують різні способи творення язиково-губних приголосних: проривні, носові, фрикативні; також вони можуть вимовлятись за допомогою кінчика язика (апікальні), його поверхні (ламінальні), або нижньою частиною язика (субламінальні)[3][4]. За звучанням язиково-губні більше подібні до ясенних ніж до губних. Язиково-губні можна відрізнити від губних і ясенних за допомогою формантних переходів і носових резонансів.[5]
Список приголосних[ред. | ред. код]
| МФА (різні транскрипції) |
Назва | Приклад | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Орфографія | МФА | Значення | |||
| n̼ | m̺ | Язиково-губний носовий | Аракі | m̈ana | [n̼ana] | "сміх"[6] |
| t̼ | p̺ | Глухий язиково-губний проривний | Тангоа | p̈ep̈e | [t̼et̼e] | "метелик"[7] |
| d̼ | b̺ | Дзвінкий язиково-губний проривний | Діалект Каджоко мови Біджаго | [nɔ̀d̼ɔ́ːɡ] | "камінь"[8] | |
| n̼d̼ | m̺b̺ | Преназалізований дзвінкий язиково-губний проривний | Вао | [nan̼d̼ak] | "лук"[7] | |
| θ̼ | ɸ̺ | Глухий язиково-губний фрикативний | Біг-намбас | [ˈinɛθ̼] | "він астматик" | |
| ð̼ | β̺ | Дзвінкий язиково-губний фрикативний | Тангоа | v̈atu | [ð̼atu] | "камінь"[7] |
| ɾ̼ | b̺̆ | Дзвінкий язиково-губний одноударний | Діалект Каджоко мови Біджаго | [nɔ̀ɾ̼ɔ́ːɡ] | "камінь"[9] | |
| l̼ | — | Язиково-губний боковий апроксимант | у хворих на розлади мовлення | |||
| ɬ̼ | — | Глухий язиково-губний боковий фрикативний | у хворих на розлади мовлення | |||
| ɮ̼ | — | Дзвінкий язиково-губний боковий фрикативний | у хворих на розлади мовлення | |||
| ɺ̼ | — | Язиково-губний боковий одноударний (нижньою губою) | Піраха (один з алофонів /ɡ/, [ɺ͡ɺ̼]) | toogixi | [tòːɺ͡ɺ̼ìʔì] | "мотика"[10] |
| r̼ | ʙ̺ | Язиково-губний дрижачий (нижньою губою) |
Коатланська сапотецька | паралінгвізм | r̼ʔ | імітація метеоризму у дитини[11] (Blowing a raspberry[en]) |
| ǀ̼ or ʇ̼ | ʘ̺ | Язиково-губний клацаючий (група приголосних) | Коатланська сапотецька | паралінгвізм | kǀ̼ | звук пиття супу, або пиття свинею води[11] |
Зсуви звуків[ред. | ред. код]
У Вануату в деяких мовах Санто-Малекула[en] у минулому відбувся зсув губних приголосних у зубні, між якими певний час були язиково-губні приголосні, що лишились в інших мовах сімей Санто і Малекула. Наприклад, у мові несе, губні стали язиково-губними перед неокругленими голосними; У толомако сталася ще більша трансформація: протоокеанічне *bebe стало p̈ep̈e 'метелик' (/t̼et̼e/) у мові тангоа, а вже у мові толомако стало /tete/; подібним чином, протоокеанічне *tama стало tam̈a 'father' (/tan̼a/) у тангоа і /tana/ у толомако.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Olson та ін., 2009, с. 521.
- ↑ Pullum & Ladusaw, Phonetic Symbol Guide, 1996:256. Вони зазначають, що апікальний діакритик було додано до МФА вже після язиково-губного, що робить язиково-губний діакритик зайвим.
- ↑ Everett, 1982.
- ↑ Maddieson, 1988, с. 350.
- ↑ Maddieson, 1988, с. 364-367.
- ↑ See p.270 of François, Alexandre (2002). Araki: A disappearing language of Vanuatu. Pacific Linguistics, 522. Canberra: Australian National University. ISBN 0-85883-493-6.. See also entry m̈ana in Araki-English online dictionary.
- ↑ а б в Ladefoged and Maddieson 1996, p. 19.
- ↑ Olson et al. 2009, p. 523.
- ↑ Olson et al. 2009, p. 523.
- ↑ Everett, Daniel Leonard (December 1982). Phonetic rarities in Pirahã. Journal of the International Phonetic Association. 12 (2): 94—96. Процитовано 27 September 2023.
- ↑ а б Rosemary Beam de Azcona, Sound Symbolism. Available at Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2007. Процитовано 24 листопада 2008.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
- Maddieson, Ian (1988). Linguo-labials. У Harlow, Ray; Hooper, Robin (ред.). VICAL 1: Oceanic Languages: Papers from the Fifth International Conference on Austronesian Linguistics: Part Two. Auckland: Linguistic Society of New Zealand. с. 349—375.
- Olson, Kenneth; Reiman, D. William; Sabio, Fernando; da Silva, Filipe Alberto (2009). The voiced linguolabial plosive in Kajoko. Proceedings of the Chicago Linguistic Society. 45 (1): 519—530.
