Гордість і упередження
that a single man in possession of a good fortune
must be in want of a wife.
«Гордість і упередження» (англ. Pride and Prejudice) — роман англійської письменниці Джейн Остін, опублікований у 1813, який дає картину життя дрібного англійського дворянства на початку 19 століття — і водночас є «прадідусем» усіх жіночих романів, коли-небудь написаних.
«Гордість і упередження» належить до книг класичної літератури, які найбільше подобаються читачам: на початок 21 століття у світі продано понад 20 млн примірників. Роман неодноразово екранізувався, в останній екранізації головну героїню Елізабет Беннет грала Кіра Найтлі.
Короткий зміст [ред.]
Елізабет Беннет друга з п'яти доньок містера Беннета. Містер Беннет не багатий, але що гірше, економічне становище його родини залежить від родового маєтку, який після його смерті повинен перейти до спадкоємця виключно чоловічої статі, а, отже, родина опиниться без засобів існування. Доньок украй необхідно одружити. Це головна турбота місіс Бенет, його дружини й матері Елізабет. Ліззі розумна, незалежна, горда, але не особливо красива — красуня в родині найстарша сестра Джейн.
Коли в найближче містечко навідуються двоє багатих юнаків, усі матері відправляються на полювання. Красуня Джейн одразу ж полонила серце містера Бінглі, а от містеру Дарсі не сподобався ніхто. Коли йому натякнули на асамблеї, що непогано б запросити когось із дівчат до танцю, натякаючи на вільну Елізабет, від відповів, що найкраща дівчина вже зайнята, а з іншими танцювати йому не хочеться. Такий от вийшов конфуз для Елізабет.
Містер Дарсі нашкодив також Джейн, пояснивши містеру Бінглі, що всі тут полюють тільки за багатством останнього, почуття Джейн до нього вдавані, що вона холодна жадібна лялька. Отож. Розбив Джейн серце на друзки.
Тим часом до Елізабет посватався містер Коллінз, далекий родич, до якого повинен перейти у спадок маєток містера Беннета. Здавалося б, життя Ліззі влаштувалася, але їй зовсім не подобається педантичний і нудний містер Коллінз. Елізабет відмовилася, чим розбила серце місіс Беннет на друзки.
Містер Коллінз не розгубився і одружився із Шарлотою, подругою Елізабет. А от містер Бінглі несподівано поїхав геть, залишивши Джейн із розбитим серцем.
Незабаром Елізабет поїхала до Шарлоти в гості в Кент. Тамтешня парафія була неподалік від помістя Розінгз-Парк, яке належало леді Катрін де Бург, тітці містера Дарсі. Леді Катрін запрошувала до себе священика, містера Коллінза та його гостю. Там Елізабет знову зустрілася з містером Дарсі. Мабуть, незалежна поведінка Елізабет змусила містера Дарсі звернути на неї увагу, і, одного дня він, ні сіло, ні впало, запропонував їй руку та серце. Елізабет з погордою відмовила йому, незаважаючи на багатство, - він був причиною розбитого серця сестри Джейн, він так несправедливо вчинив з молодим офіцером, містером Вікемом. Отож. Дурепа. Серце містера Дарсі в друзки.
Містер Дарсі написав Елізабет листа, в якому пояснив, що містер Вікем злидень і картяр, безвідповідальна людина, ще й хотів умкнути яко тать сестру містера Дарсі Джорджіану, щоб добратися до статків родини. Йому дали належний відпір. А от щодо Джейн і містера Бінглі, то він вчинив правильно, бо жодних почуттів з боку Джейн не помітив, а поведінка родини Елізабет, мами й молодших сестер, зовсім безтактна. Отож, Елізабет замислилася, може й справді її рідним бракує такту й гідності, може й справді слова містера Вікема не слід приймати за чисту монету.
Через кілька місяців Елізабет разом із дядьком та тіткою Гардінерами, їде подорожувати до Дербіширу. Дядько та тітка Гардінери були зовсім пропащі люди. Вони були в комерції. За тих часів джентельмен міг мати тільки три професії: військового, священика й правника. Заняття комерцією - то була ганьба й втрата статусу. Шляхетні люди при зустрічі з такими повертали голову в інший бік. Щодо грошей, Гардінери, втім, стояли зовсім не погано - дія проходила на світанку капіталізму.
Дорогою, коли в них зламався екіпаж, вони скористалися нагодою відвідати Пемберлі, маєток містера Дарсі. Його на ту пору не було вдома, маєток їм показала старенька економка, що знала містера Дарсі змалечку. Вона не скупилася на похвалу господарю. Несподівано повернувся містер Дарсі. Він вразив Елізабет тим, що не лише цивільно поводився з нею - вона ж погордувала ним, незважаючи на нижчий статус. Містер Дарсі надзвичайно ввічливо поводився навіть із Гардінерами. А під кінець представив Елізабет своїй сестрі Джорджіані - це була нечувана честь.
Тут прийшла новина, що молодша сестра Лідія втекла з дому з містером Вікемом. Спочатку всі сподівалися, що вони одружаться, але виявилося, що одруження не входить у плани містера Вікема, і родина Беннетів опинилася перед лицем безчестя. Отримавши звістку про ці події, Елізабет спішить додому. Вона впевнена, що тепер Дарсі про неї навіть не захоче чути. Серце Елізабет - в друзки.
Незабаром, утікачів знайшли й зусиллями, начебто, дядька Гардінера, Вікема зобов'язали одружитися з Лідією. Після весілля молода пара приїздить до Беннетів, і Лідія згадує, що на весіллі був містер Дарсі. Елізабет довідується від тітки Гардінер, що всю справу насправді владнав саме містер Дарсі, взявши на себе значні витрати.
Повертається містер Бінглі, й робить пропозицію руки й серця Джейн. Джейн згоджується. Далі на оселю Беннетів здійснює наліт важкої авіації леді Кетрін. Вона хоче знати, чи не заручена Елізабет із містером Дарсі. Вона вимагає, щоб це нагле дівчисько й не думало одружуватися з містером Дарсі - вона йому не рівня. Елізабет її виставила, нічого не сказавши. Розлючена леді Кетрін налітає на містера Дарсі, й містер Дарсі довідується про вперту поведінку Елізабет. Він квапиться повторити свою пропозицію руки й серця, і Елізабет згоджується, розбиваючи серце леді Кетрін.
Отож, три дівки прилаштовані, і, якщо хто-небудь бажає попросити руки Мері або Кітті, то містер Беннет не має пильної роботи, й готовий прийняти його в будь-який час.
Історія написання [ред.]
Джейн Остін почала роботу над романом у 1796. Спочатку вона назвала роман "Перше враження". У 1797 вона закінчила роботу, і її батько запропонував його видавцеві, але видавець відмовився. Остін інтенсивно допрацьовувала роман у 1811-1812. Вона дала йому нову назву, Можливо, це сталося тому, що з часу написання першого варіанту світ уже побачили два твори під назвою "Перше враження". Інша можлива причина - вплив роману Фанні Берні "Сесілія", в останніх розділах якого фраза "гордість і упередження" повторюється тричі.
Роман побачив світ у січні 1813 й отримав добру критику. Весь тираж розійшовся по 18 шилінгів за примірник, а повторне видання відбулося вже в листопаді того ж року. Третє видання з'явилося у 1817. Остін продала авторські права Томасу Еґертону з Вайтхола за 110 фунтів і прорахувалася. Підрахунки показують, що тільки за два перші видання Еґертон отримав 450 фунтів прибутку. Втім, Остін бажала отримати гроші, поклавши весь ризик на видавця.
Французький переклад роману з'явився вже в 1813. Незабаром роман переклали німецькою, данською і шведською.
Дивіться також [ред.]
