Грасіоза (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грасіоза
порт. Graciosa
Панорамний вигляд селища Санта-Круж-да-Грасіоза
Панорамний вигляд селища Санта-Круж-да-Грасіоза
Карта
Острів Грасіоза на мапі Азорського архіпелагу
Острів Грасіоза на мапі Азорського архіпелагу
Місце знаходження Атлантичний океан
Координати 39°05′00″ пн. ш. 28°05′00″ зх. д. / 39.08333° пн. ш. 28.08333° зх. д. / 39.08333; -28.08333Координати: 39°05′00″ пн. ш. 28°05′00″ зх. д. / 39.08333° пн. ш. 28.08333° зх. д. / 39.08333; -28.08333
Площа 62 км²
Країна ПортугаліяПортугалія
Адм. одиниця Азорські острови
Населення (2001) 4 780

Острів Грасіо́за (порт. Ilha da Graciosa, МФА: ['iʎɐ dɐ gɾɐsi'ɔzɐ]) є одним із 9 заселених островом Азорського архіпелагу (Португалія), вулканічний за походженням, разом із островами Піку, Сан-Жорже, Терсейра та Фаял належить до Центральної групи Азорських островів.

Загальні дані[ред.ред. код]

Острів розташований у північній частині Атлантичного океану. Його південна частина знаходиться на віддалі близько 37 км на північ від острова Грасіоза. Крайня точка ж східної частини острова знаходиться за 60 км від східного сусіда — острова Терсейра. Максимальна довжина острова сягає 12,5 км, ширина — 8,5 із загальною площею 62 км². Найвища його точка Калдейра (порт. Caldeira) має лише 402 м над рівнем моря.

Мапа острова Грасіоза

В адміністративно-територіальному відношенні острів представлений лише одним муніципалітетом: Санта-Круж-да-Грасіоза, який в свою чергу поділений на 4 муніципальні громади. Найбільшим населеним пунктом є селище Санта-Круж-да-Грасіоза з кількістю мешканців 1 838 осіб (станом на 2001 рік), що знаходиться у північній частині острова. Там же знаходиться летовище регіонального значення, збудоване у 80-х роках 20 століття, з якого виконуються регулярні рейси у двох основних напрямках: Понта-Делгада та Терсейра. Усього на острові мешкає майже 4,8 тис. осіб[1] (станом на 2001 рік).

Історія[ред.ред. код]

Датою відкриття острова вважається 2 травня 1450 року, хоча за іншими даними вказується перша чверть 15 століття, коли він був побачений португальськими мореплавцями разом з іншими островами Центральної групи архіпелагу. Проте жодних документальних підтверджень як першої так і останньої версії не подається. Ймовірним є також, що першими людьми, що заселили острів були темношкірі раби, що були сюди перевезені з африканських колоній Португальської імперії, з метою догляду за великою рогатою худобою, розведення якої було фундаментальним при заселенні острова. До середини 19 століття на острові існувало 2 муніципалітети, коли у 1855 році південний муніципалітет з адміністративним центром у селищі Прая було підпорядковано північному з адміністративним центром у селищі Санта-Круж-да-Грасіоза. Разом зі зникненням південного муніципалітету Прая, цей населений пункт втратив статус селища, який було поновлено лише у 2003 році.

З часу появи на острові перших людей, він пережив багато складних часів. Завдяки своїм зручним берегам, у 16 та 17 століттях острів було кілька разів атаковано корсарами та піратами, які крім пограбуваннь ще й руйнували будинки місцевих жителів. Іншим ворогом острова багаторазово ставала посуха, що за свідченнями деяких істориків завдавала шкоди не тільки сільському господарству, але і спричиняла багаточисельні людські жертви. Найбільш руйнівною стала посуха улітку 1844 року. Але найнебезпечнішим були і потенційно залишаються землетруси. Найбільшими землетрусами зареєстрованими на острові вважаються: 13 липня 1730 року в південно-східній частині острова (місцевість Луж), що знищило значну кількість будинків, та землетрус 1837 року, що зруйнував селище Прая. Останній значний землетрус відбувся на острові у 1980 році, поблизу місцевості Карапушу.

Економіка[ред.ред. код]

Так званий «камінь-кит»

Економіка острова представлена м'ясомолочною промисловістю, рибальством та виноробством. Сільськогосподарські угіддя займають значний відсоток території острова. Вирощуються фрукти, зернові культури. Полювання на китів з кінця 1980-х років стало забороненим.

Завдяки своїм унікальним біотопам у вересні 2007 року острів було оголошено біосферним заповідником ЮНЕСКО, що в свою чергу спричинило зростання кількості туристів, що відвідують острів. На острові є чудові умови для практикування водних видів спорту. Діє термальний санаторій.

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]