Громадянство

Громадя́нство — формально зафіксований правовий статус людини, зв'язок людини (фізичної особи) з певною державою, належність до цієї держави. Громадянство передбачає певну сукупність взаємних політичних, соціальних та ін. прав та обов'язків. Громадянство — це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст людини і держави, взаємовідносин з державою та суспільства.

Аспекти громадянства

1) постійний правовий зв'язок між людиною і державою, який виявляється у їх взаємних правах і обов'язках;
2) об'єкт конституційного права (ст. 25 КУ), що являє собою можливість людини вступити у відповідні відносини з державою та припинити їх;
3) як один із елементів правових норм, що регламентують вище зазначені відносини і фактично становлять собою основний інститут в межах генерального інституту конституційно-правового статусу людини і громадянина.

Правовідносини з питань громадянства

1) носять постійний характер, тобто вони не припиняються навіть тоді, коли громадянин залишає територію країни своєї громадянської приналежності;
2) правовий характер цих відносин заснований на Конституції та Законах і виключає будь-які політичні зобов'язання громадян;
3) є документально оформленим зв'язком, для підтвердження якого особа має пред'явити паспорт чи інший документ, що підтверджує громадянство. Проте, втрата документів не означає втрату громадянства

Українське громадянство

Українське громадянство регулюється Законом про громадянство України та Конституцією України.

Див. також

• Біпатрид
• Громадянство Європейського Союзу
• Громадянство України

Примітки

• Закон України "Про громадянство України" (редакцiя вiд 20.06.2007)

Література

Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. - Х.: Право, 2008. ISBN 978-966-458-056-1