Деніалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Деніалізм (англ. denial — заперечення) — форма світогляду, ґрунтована на запереченні реальності, що суперечить особистим переконанням індивіда. Відмова прийняти точку зору, що емпірично перевіряється, через небажання відмовитися від своєї власної. Деніалізм виражається у створенні і наслідуванні ірраціональних учень, що суперечать історичному досвіду, або що заперечує ту або іншу історичну подію.

Яскравими прикладами деніалізму є заперечення факту відвідування місяця американськими астронавтами, заперечення сферичності Землі і заперечення ВІЛ. До проявів деніалізму також можна віднести заперечення теорії еволюції і деяких історичних подій, відмову від вакцинації, заперечення глобального потепління.

Причини виникнення такого світогляду криються, у першу чергу, в утраті довіри до влади і ЗМІ. Адже вони однозначно щось приховують, або дають неповну інформацію, а то і зовсім обманюють. «Ні, у цьому світі нікому не можна довіряти», — скаже деніаліст.

Друга причина — незнання. І можливо, невміння заповнювати прогалини в освіті. Адже треба знати, де шукати, треба розбиратися, що читати, і врешті-решт осмислювати прочитане. До того ж зараз основним джерелом знань є інтернет, і якість отриманої інформації частенько дуже сумнівна.

На ділі ж «вірус» деніалізму давно лютує у нашому суспільстві. Щоправда, на побутовому рівні. Наприклад, люди охоче купують чудо-ліки з рогів незрозуміло кого, тому що більше вірять цілителям, аніж фармацевтам. Батьки відмовляються робити щеплення дітям, тому що сумніваються в ефективності і безпеці вакцинації. І таких прикладів багато.

Поширені прийоми деніалістів і як їм протистояти: рекомендації[1][ред. | ред. код]

  • Тактика: Вирвані з контексту цитати вчених (висмикування цитат).
  • Опис: Суть цього прийому в тому, що деніалісти посилаються на авторитетні наукові дані із заслуговуючих довіри джерел у марній спробі надати надійності своїм позиціям. Проте, використання цитати поза контекстом призводить до спотворень первинного сенсу в потрібному для деніалістів напрямі.
  • Контрзаходи: Знайдіть первинну цитату, передрукуйте з поясненнями як саме і чим відрізняється позиція учених і їх аргументи від того, що намагалися представити деніалісти.
  • Тактика: Заплутування, напускання туману, надання ореолу загадковості фундаментальним наукам.
  • Опис: Неясно, чи робиться це навмисно або ні, але багато деніалістів мають слабкі знаннях в науках. Вони часто не розуміють простих визначень, механізми і наукові аргументи, роблять помилкові висновки з наявних доказів.
  • Контрзаходи: Максимально зрозуміло (як для дітей) поясніть базові поняття в науках, передбачаючи вірогідні заперечення. Вказувати надійні джерела інформації, і постаратися при цьому не акцентувати увагу на пропусках в знаннях опонентів (це може бути образливо).
  • Тактика: Плутанина з поняттями механізму (як воно діє?) і факту (є він або ні).
  • Опис: Прийом полягає в перетасовуванні карт і спробі замінити справжню наукову дискусію про те, як щось відбувається, на псевдонаукову точку зору, що учені досі не визначилися в достовірності ідеї. Класичний приклад: креаціоністи, які наукові дискусії про методи і інструменти макроеволюції неправдиво представляють як обґрунтовані сумніви в походженні від загального предка.
  • Контрзаходи: Поясніть, що учені завжди сперечатимуться про деталі, але кожен розсудливий учений, що бере участь у такій дискусії про механізми і інструменти, визнає факт еволюції, навіть якщо його уявлення про конкретний механізм відрізняються від уявлень інших учених.
  • Тактика: Створення ілюзії розбіжностей.
  • Опис: Спроба створити ілюзію наукової суперечки (розбіжностей), там де її немає.
  • Контрзаходи: Поясніть, наскільки строгою і обґрунтованою є наука. Також див. "Плутанина з поняттями механізму (як воно діє?) і факту (є він або ні) " і «Неправдивий баланс».
  • Тактика: Розіграти карту мученика.
  • ‘‘Опис’’: Замість того щоб приводити у відповідь строгі докази або аргументи, деніалісти часто скаржаться на те, що їх переслідує офіційна влада, оскільки вони, на їх власну думку, ставлять під питання догми і підривають основи порядку, що склався. Надзвичайно часто прирівнюють себе до Галілея і Ейнштейна.
  • Контрзаходи: Поясніть, що критика не те ж саме, що переслідування, що наука процвітає на спростованих ідеях, які були замінені на інші ідеї, які краще описують реальність.
  • Тактика: Неправдивий баланс.
  • Опис: Спроба скористатися справедливістю і представити справи так, що існують дві різні позиції, однаково гідні уваги. Це виражається у вимозі приділяти рівний час і увагу обом сторонам, а також вивчення протиріч між ними.
  • Контрзаходи: Поясніть, що навіть якщо обидві позиції підкріплюються рівно вагомими аргументами, це не означає, що істина лежить між ними десь посередині. Іноді одна сторона просто помиляється, особливо якщо це не підкріплено доказами. Вкажіть, що було б несправдливо по відношенню до аудиторії представляти неписьменну і небезпечну псевдонаукову теорію як факт, щось заслуговуюче уваги.
  • Тактика: Теорії змови. Конспірологія.
  • Опис: Для того, щоб пояснити деякі незручні факти або проблеми, деніалісти прибігають до теорій змови, для яких не лише бракує доказів, але які абсурдні самі по собі.
  • Контрзаходи: Поясніть, що не варто пояснювати людською злістю те, що можна пояснити незнанням або дурістю, що рано чи пізно сталося б просочування інформації і що наслідки цього були б важко передбачувані і що ціна такої помилки була б занадто велика, щоб піти на такий ризик.
  • Тактика: Помилка на основі одного-єдиного дослідження.
  • Опис: Використання нового і суто теоретичного (на рівні гіпотези) дослідження, яке доки ще не підкріплене, не повторене з метою спростування і не встановлює яку-небудь наукову парадигму.
  • Контрзаходи: Поясніть, що одно-єдине дослідження не показує нічого, і щоб висновки стали вагомими і надійними, загальноприйнятими потрібні декілька ліній доказів, які зійдуться в одній точці, особливо це важливо коли брана під сумнів наукова теорія є такою, що добре пропрацювала і надійною.
  • Тактика: Надання якій-небудь неумисній (невеликий) помилці занадто великої важливості.
  • Опис: Якщо знаходять якусь помилку в учених (у науковому дослідженні або статті), то можуть представити цю помилку, як найважливіше в проекті (дослідженні) і ставити під сумнів увесь проект.
  • Контрзаходи: Вкажіть що такі неумисні («чесні») помилки, здійснені окремими ученими, не підривають довіри до усієї науки (дисципліни) в цілому, і що саме здатності науки до самокорекції і виправлення помилок якраз і призводить до виявлення таких «чесних» помилок. Це свідчить якраз про силу науки, а не про її слабкість.

Події[ред. | ред. код]

  • 2017 року в Північній Кароліні відбулась перша конференція прихильників теорії пласкої Землі. На неї приїхало 400 учасників. Проведене журналістами опитування показало, що більшість учасників почала вірити в теорію, переглядаючи відео на YouTube[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Распростаненные приемы дениалистов и способы им противостоять [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.].
  2. 🌍 Не вірите що Земля пласка? Ми йдемо до вас!. Tokar.ua. 16 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]