Джен Стерлінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джен Стерлінг
англ. Jan Sterling
Дата народження 3 квітня 1921(1921-04-03)[1][2][…]
Місце народження Нью-Йорк, Нью-Йорк[4]
Дата смерті 26 березня 2004(2004-03-26)[5][1][…] (82 роки)
Місце смерті Вудленд-Гіллз, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство  США
Професія акторка театру, кіноакторка, телеакторка
Нагороди

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

 премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм
IMDb ID 0012443
CMNS: Джен Стерлінг у Вікісховищі

Джейн Стерлінг Адріанс; (3 квітня 1921(1921-04-03), Нью-Йорк, Нью-Йорк — 26 березня 2004(2004-03-26), Вудленд-Гіллз, Каліфорнія) — американська акторка кіно, телебачення та театру. У 1950-х роках (безпосередньо перед цим вона приєдналася до Акторської студії)[6] Стерлінг отримала премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану за роль у фільмі «Високий і могутній» (1954) та була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану. Найкращою вважають її роль у фільмі Біллі Вайлдера «Туз в рукаві» 1951 року. Хоча її кар'єра пішла на спад протягом 1960-х, вона продовжувала час від часу виконувати телевізійні та театральні ролі.

Ранній життєпис[ред. | ред. код]

Джейн Стерлінг народилася 1921 року в Нью-Йорку в родині Елеонор Ворд (до шлюбу Дінс) та Вільяма Аллена Адріанса-молодшого, архітектора та рекламного директора.[7] У неї була молодша сестра Енн «Мімі» Адріанс, модель і підприємиця.[8] Джейн виросла в багатій родині, навчалася в нью-йоркських приватних школах, перш ніж переїхати з сім'єю до Європи та Південної Америки. У Лондоні та Парижі її навчали приватні вчителі, а в Лондоні вона відвідувала драматичну школу англійської акторки Фей Комптон.

Під час запису пілотного епізоду ігрового шоу в 1968 році Стерлінг розповіла історію про те, як їй надіслали авіаквиток, щоб повернутись до США. Побачивши у вітрині жіночу білизну, яка їй сподобалася, вона використала останні гроші, щоб купити її, потім обміняла авіаквиток і забронювала місце на пароплаві. У середині подорожі вона дізналася, що дирижабль «Гінденбург», на який вона спочатку забронювала квиток, був знищений великою пожежою після прибуття до Нью-Джерсі 6 травня 1937 року[9].

Акторська кар'єра[ред. | ред. код]

Будучи підлітком, повернулася до району Мангеттен і, використовуючи варіації свого імені, включаючи «Джейн Едріанс» та «Джейн Стерлінг», розпочала свою акторську кар'єру в 1938 році, виступаючи на сцені Бродвейського театру в ролі Кріс Фарінгдон у шоу «Народжений холостяком».[10] Потім з'явилася в ряді інших бродвейських постановках протягом 1940-х, таких як «Коли ми були одружені», «Ця скеля» та «Нерівний шлях».[10]

У 1947 році Стерлінг дебютувала в кіно у фільмі «Магнат» у ролі Джейн Даріан. Повідомляється, що Рут Гордон наполягла, щоб вона змінила своє сценічне ім'я, і тому погодилася на Ян Стерлінг.[11] Зіграла помітну роль другого плану в «Джонні Белінда» (1948). У 1950-х роках Стерлінг знялася в кількох телевізійних серіалах-антологіях і зіграла у фільмах «Клітка» (1950), «Таємнича вулиця» (1950), «Юніон-Стейшн» (1950), «Шлюбний сезон» (1951), «Туз в рукаві». (1951), «Плоть і лють» (1952), «Великий і могутній» (1954), «Жінка на пляжі» (1955) та «Конфіденційна інформація старшої школи» (1958). Замість наполегливих та рішучих персонажок вона почала грати героїню у фільмі «Небо повне місяця» (1952).  У 1950 році Стерлінг взяли на роль «Рут» у серіалі ABC «The Marshal of Gunsight Pass».

Стерлінг у Другому розділі (1953)
Стерлінг у фільмі «Високий і могутній».

У 1954 році Стерлінг була номінована на премію Оскар і отримала премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану за роль у фільмі «Великий і могутній». Пізніше того ж року поїхала до Великої Британії, щоб виконати роль Джулії в першій кіноверсії роману Джорджа Орвелла 1984, попри те, що на той момент була на кількох місяцях вагітності. Протягом наступних років вона регулярно знімалася в кіно. Деякі з її появ в американських телесеріалах включають головну героїню в «Історії Енні Ґріффіт» у Вагоні в 1959 році та «Історії Селени Гартнелл» у 1961 році; і протягом 1960-х років роль запрошеної зірки у серіалі «Річковий човен». Її роль Діанни Джордан в епізоді Bonanza 1960 року («The Blood Line»), її втілення медсестри Мердок в епізоді 1963 року «Millions of Faces» на ABC Breaking Point, та її виступ в епізоді 1967 року «Одинадцять миль до Едему» серіалу NBC The Road West. Наприкінці 1968 року Стерлінг почала грати підступну «Міс Фосс» у серіалі «Дороговказне світло». Після виступу у фільмі The Minx 1969 року вона скоротила свої зйомки у фільмах і на телебаченні, але продовжувала працювати на сцені. Однак у 1979 році вона повернулася на телебачення, щоб зіграти дружину президента Герберта Гувера Лу Гувер у фільмі «Задні сходи Білого дому», а в 1981 році Стерлінг знялася в останньому своєму фільмі, зігравши дружину Волтера Метгау в Перший понеділок жовтня.

Приватне життя[ред. | ред. код]

У 1941 році одружилася з актором Джоном Мерівейлом. Через 7 років розлучилася і в 1950 одружилася з актором Полом Дугласом, з яким була до його смерті в 1959 році[12]. У 1970-х вона мала тривалі стосунки з Семом Ванамейкером.

Не займаючись професійною діяльністю протягом майже двох десятиліть, вона з'явилася на кінофестивалі Cinecon в Лос-Анджелесі в 2001 році.

Подальше життя Джен Стерлінг супроводжувалось хворобами та травмами, зокрема, цукровий діабет, перелом стегна та серія інсультів. Її син помер від серцевої недостатності в грудні 2003 року у 48-річному віці. Стерлінг померла через три місяці, 26 березня 2004 року, на 83 році життя, у лікарні для акторів кіно і телебачення у Вудленд-Гіллз штату Каліфорнія.

Фільми[ред. | ред. код]

  • Магнат (1947) — Танцюристка на Фієсті (в титрах)
  • Джонні Белінда (1948) — Стелла МакКормік
  • У клітці (1950) — Джета Ковський — він же Смучі
  • Шкіпер здивував свою дружину (1950) — Ріта Россіні
  • Таємнича вулиця (1950) — Вівіан Хелдон
  • Gunfire (1950) — Flo — Saloon Girl (в титрах)
  • Станція Юніон (1950) — Мардж Райтер
  • Снігова собака (1950)
  • Шлюбний сезон (1951) — Бетсі
  • Зустріч з небезпекою (1951) — Доді
  • Туз в рукаві (1951) — Лоррейн Міноза
  • Ревінь (1951) — Поллі Сіклз
  • Плоть і лютість (1952) — Соня Бартоу
  • Небо повне місяця (1952) — Діксі Дельмар
  • Поні Експрес (1953) — Денні Рассел
  • Друга частина (1953) — Дотті Вейл
  • Переможені (1953) — Роуз Слейтер
  • Моря Аляски (1954) — Ніккі Джексон
  • Високий і могутній (1954) — Саллі МакКі
  • Повернення з моря (1954) — Фріда
  • Людські джунглі (1954) — Мері Ебботт
  • Жіноча в'язниця (1955) — Бренда Мартін
  • Жінка на пляжі (1955) — Емі Роулінсон
  • Людина з пістолетом (1955) — Неллі Бейн
  • 1984 (1956) — Юлія Зовнішньої партії
  • Вони падають сильніше (1956)[13] — Бет Вілліс
  • Бійня на Десятій авеню (1957) — Медж Піттс
  • Тварина самка (1958) — Лілі Фрейн
  • Конфіденційна інформація про середню школу! (1958) — Арлін Вільямс
  • Кеті О' (1958) — Селеста Сондерс
  • Кохання в мисці з золотою рибкою (1961) — Сандра Слайд
  • Інцидент (1967) — Мюріел Первіс
  • «Злісна порода» (1968) — Глорія Паттон
  • Шалуни (1969) — Луїза Бакстер
  • Семмі Хтось (1976)
  • Перший понеділок жовтня (1981) — Крістін Сноу

Виступи на радіо[ред. | ред. код]

Рік Програма Епізод/джерело
1952 рік Зірки над Голлівудом A Dime a Dozen[14]
1953 рік Театральна гільдія в ефірі Показ[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1037862392 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Garfield, David (1980). Birth of The Actors Studio: 1947-1950. A Player's Place: The Story of The Actors Studio. New York: MacMillan Publishing Co., Inc. с. 75, 76. ISBN 0-02-542650-8. The various teachers who taught at the studio over the three-year period between the fall of 1948 and the fall of 1951 brought with them actors they had worked with or students from their private classes... Other prominent actors who joined the studio during this time were Jean Alexander, Beatrice Arthur, Barbara Baxley, Lonny Chapman, Salem Ludwig, Lois Nettleton, Alfred Ryder, Eva Marie Saint, Frank Silvera, Kim Stanley, Jan Sterling, Ray Walston and Dennis Weaver.
  7. ↑ Willis, John. 2006. Screen World: 2005 Film Annual. Hal Leonard Corporation. pp 387, 453; ISBN 1-55783-667-1, ISBN 978-1-55783-667-0.
  8. ↑ Ann Sterling obituary [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] Retrieved May 1, 2016
  9. ↑ Talking Pictures (1968 Pilot), with Allen Ludden. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  10. ↑ а б «Jan Sterling» [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.], Internet Broadway Database (IBDB), The Broadway League, New York, N.Y. Retrieved July 12, 2019.
  11. ↑ Jan Sterling – The Private Life and Times of Jan Sterling. Jan Sterling Pictures. www.glamourgirlsofthesilverscreen.com. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
  12. ↑ Life Magazine. «Paul Douglas: Demon to Daddy». March 12, 1951. p. 118.
  13. ↑ Maltin, Leonard. 2008. Leonard Maltin's 2009 Movie Guide. Penguin. ISBN 0-452-28978-5, ISBN 978-0-452-28978-9
  14. ↑ Kirby, Walter (27 квітня 1952). Better Radio Programs for the Week. The Decatur Daily Review. с. 48. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 9 травня 2015. публікація знаходиться у відкритому доступі
  15. ↑ Kirby, Walter (22 лютого 1953). Better Radio Programs for the Week. The Decatur Daily Review. с. 40. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 23 червня 2015. публікація знаходиться у відкритому доступі

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джен_Стерлінг&oldid=40381332