Кеті Хурадо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кеті Хурадо
ісп. Katy Jurado
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні ісп. María Cristina Estela Claudia Soledad Katherina Lucía Marcela Jurado García
Народилася 16 січня 1924(1924-01-16)[3][4][…]
Гвадалахара, Мексика
Померла 5 липня 2002(2002-07-05)[3][5][…] (78 років)
Куернавака, Мексика[7][8][9]
  • ниркова недостатність і хронічне обструктивне захворювання легень
  • Громадянство  Мексика
    Релігія католицтво
    Діяльність акторка, журналістка, критикиня, телеакторка, кіноакторка, акторка театру
    Роки діяльності 19432002
    У шлюбі з Ернест Борґнайн
    IMDb nm0432827
    Автограф
    Нагороди та премії
    премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм

    Ariel Award for Best Actressd (1974)

    Golden Arield (1997)

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]


    CMNS: Кеті Хурадо у Вікісховищі

    Кеті Хурадо (ісп. Katy Jurado; 16 січня 1924, Гвадалахара, Халіско — 5 липня 2002, Куернавака, Морелос) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Марія Крістіна Естела Марсела Хурадо Гарсія (справжнє ім'я акторки) народилася 16 січня 1924 року у місті Гвадалахара, штат Халіско, в родині Луїса Хурадо Очоа, юриста і землевласника, та його дружини Вісенти Естели Гарсія де ла Гарса де Хурадо, де окрім неї були ще двоє синів — Рауль та Оскар Серхіо. Її мати в юності була співачкою і працювала на радіо. Її дядьком був композитор Белісаріо де Хесус Гарсія (1894—1952), а двоюрідним братом політик Еміліо Портес Хіль (1890—1978), Президент Мексики у 1928—1930 роках. Навчалася в релігійній школі чорниць-терезіанок у Мехіко, потім вивчилась на секретаря. 1940 року Еміліо Фернандес запросив її на одну з ролей у своїй дебютній стрічці «Острів пристрасті», та, попри те, що її хрещеним батьком був актор Педро Армендаріс, батьки заборонили їй зніматися в кіно. Того ж року вона познайомилася з актором Віктором Веласкесом (в майбутньому вітчимом акторок Лорени Веласкес і Терези Веласкес) і скоро вийшла за нього заміж, завдяки чому позбавилася батьківської опіки та почала зніматися в мексиканських фільмах на амплуа фатальної жінки. У подружжя народились двоє дітей — син Віктор Хуго Веласкес Хурадо (загинув в автомобільній аварії 1981 року у 35-річному віці) та дочка Сандра Веласкес Хурадо. Шлюб завершився розлученням 1946 року.

    1951 року її було запрошено на одну з ролей в американському фільмі «Тореадор і леді», після чого на неї звернули увагу голлівудські продюсери. 1952 року виконала роль Елен Рамірес у вестерні «Рівно опівдні» Стенлі Крамера з Гері Купером та Грейс Келлі, за яку отримала премію Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі, ставши першою латиноамериканкою, яка стала лауреатом цієї премії. 1953 року знялася у фільмі «Звір» Луїса Бунюеля, за роль в якому наступного року отримала премію Арієль як найкраща акторка другого плану. 1954 року виконала одну з ролей у фільмі «Зламаний спис» Едварда Дмитрика, за яку була номінована на премію Оскар у категорії найкраща акторка другого плану, ставши першою латиноамериканкою, яка стала номінантом на цю премію. 1955 року знялася в американсько-італійському фільмі «Трапеція» за участю Тоні Кертіса, Джини Лоллобриджиди та Берта Ланкастера. Того ж року з'явилася у фільмі «Випробування» Марка Робсона в ролі матері хлопця-мексиканця, несправедливо звинуваченого у згвалтуванні білої дівчини, яка принесла їй номінацію на премію Золотий глобус у категорії найкраща акторка другого плану.

    1956 року дебютувала на Бродвеї у постановці «Філумена Мартурано» з Рафом Валлоне.

    31 грудня 1959 року Хурадо вийшла заміж за американського актора Ернеста Боргнайна. Після розлучення у 1963 році в акторки почалася депресія, яка призвела до спроби самогубства. 1968 року вона назавжди переїхала до Мексики, хоча й продовжувала зніматися в Голлівуді.

    1973 року за роль у мексиканському фільмі «Віра, надія і милосердя» Хорхе Фонса отримала премію Арієль як найкраща акторка. 1992 року отримала премію Золота бутса. Зіграла у двох мексиканських теленовелах — «За мостом» (1993—1994) та «Мені не жити без тебе» (1996). 1997 року отримала почесну премію Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 1998 року з'явилася у вестерні «Країна пагорбів і долин» Стівена Фрірза. Того ж року зіграла роль матінки Доріти у фільмі «Євангеліє див» Артуро Ріпштейна, яка принесла їй ще одну премію Арієль у категорії найкраща акторка другого плану. Її останньою роллю стала Еперанса Малагон у фільмі «Таємниця Есперанси», який було випущено вже після смерті акторки.

    Кеті Хурадо померла 5 липня 2002 року в себе вдома у місті Куернавака, штат Морелос, від ниркової недостатності та емфіземи легень в 78-річному віці[10].

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1951 ф Тореадор і леді Bullfighter and the Lady Чело Естрада
    1952 ф Рівно опівдні Hugh Noon Елен Рамірес
    1953 ф Звір El bruto Палома
    1953 ф Вістря стріли Arrowhead Ніта
    1954 ф Зламаний спис Broken Lance сеньйора Деверо
    1955 ф Гонщики The Rasers Марія Чавес
    1956 ф Людина з Дель-Ріо Man from Del Rio Естела
    1956 ф Випробування Trial Консуело Чавес
    1956 ф Трапеція Trapeze Роза О'Флінн
    1961 ф Одноокі валети One-Eyed Jacks Марія Лонгворт
    1961 ф Варавва Barabba Сара
    1962 с Дні в Долині Смерті Death Valley Days Ла Тулес
    1973 ф Пет Ґерретт і Біллі Кід Pat Garrett and Billy the Kid місіс Бейкер
    1974 ф Віра, надія і милосердя Fe, esperanza y caridad Еулохія
    1976 ф Муляри Los albañiles Хосефіна
    1978 ф Діти Санчеса The Children of Sanches Чата
    1979 ф Вдова Монтьєль La viuda de Montiel Мама Гранде
    1980 ф Спокуса La seducción Ісабель
    1981 тф Евіта Перон Evita Peron донья Хуана
    1984 ф Під вулканом Under the volcano сеньйора Грегоріо
    19931994 с За мостом Más allá del puente Ілюмінада
    19961997 с Мені не жити без тебе Te sigo amando Хустіна
    1998 ф Країна пагорбів і долин The Hi-Lo Country Меєса
    1998 ф Євангеліє див El evangelio de las maravillas матінка Доріта
    2002 ф Таємниця Есперанси Un secreto de Esperanza Есперанса Малагон

    Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

    Оскар

    • 1955 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зламаний спис).

    Золотий глобус

    Арієль

    • 1954 — Найкраща акторка другого плану (Звір).
    • 1974 — Найкраща акторка (Віра, надія і милосердя).
    • 1982 — Номінація на найкращу акторку (Спокуса).
    • 1997 — Золотий Арієль — за кар'єрні досягнення.
    • 1999 — Найкраща акторка другого плану (Євангеліє див).

    TVyNovelas Awards

    • 1998 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Мені не жити без тебе).

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]