Ванесса Редґрейв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ванесса Редґрейв
Vanessa Redgrave
Vanessa Redgrave (cropped).JPG
Народження 30 січня 1937(1937-01-30) (77 років)
Лондон, Велика Британія Велика Британія
Нагороди

«Оскар», 1978

Ванесса Редґрейв (англ. Vanessa Redgrave, CBE; 30 січня 1937, Лондон) — британська актриса театру, кіно і телебачення, лауреат премії «Оскар» 1978. Політична активістка.

Життєпис[ред.ред. код]

Кінокар'єра[ред.ред. код]

Ванесса Редґрейв народилася 30 січня 1937 в Лондоні в родині актора Майкла Редґрейва та актриси Рейчел Кемпсон.

У 1954 році вступила до школи музики і драми Central School of Speech and Drama. Вперше з'явилася на театральній сцені в 1957 році разом з батьком. З 1961 року вона виступає з Королівською шекспірівською трупою. У кіно Ванесса Редґрейв стала відомою після фільму «Морган: слушна нагода для лікування» (1966). Актриса отримала премію Каннського кінофестивалю, а також номінації на «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA.

Інші відомі картини раннього періоду — «Фотозбільшення» Мікеланджело Антоніоні (1966), «Айседора» (1968) — про життя балерини Айседори Дункан, «Марія, королева шотландців» (1971).

У 1977 році Редґрейв грала разом з Джейн Фондою у фільмі «Джулія» режисера Фреда Циннемана. За цю роль вона була визнана гідною премії «Оскар» у номінації «найкраща актриса другого плану». У тому ж році вона продюсувала і озвучувала документальний фільм «Палестинець», в якому брала участь у сцені танцю з автоматом Калашникова. У зв'язку з цим угруповання Jewish Defense League (фігурувала у звітах ФБР як екстремістська і терористична[1]) організувала пікети під час церемонії вручення премії. Голова цієї організації звинувачував Редґрейв у підтримці палестинців. Незважаючи на присутність на вулиці активістів JDL, Редґрейв у своїй промові виступила із засудженням всіх форм тоталітаризму і сказала, що ані її, ані кіноакадемію не залякає «купка сіоністських хуліганів, чия поведінка ображає гідність усіх євреїв»[2]. Її виступ був зустрінутий «неодмінно відкритими ротами, вигуками несхвалення і оплесками».

Пізніше Редґрейв виконувала ролі у фільмах «Бостонці» (1985) — номінації на «Оскар» і «Золотий глобус», «Помста Гавардс Енд» (1991) — номінація на «Оскар», «Місія нездійсненна» (1996), «Вайльд» (1997), «Зіткнення з безоднею» (1998), «Перерване життя» (1999). Редґрейв продовжує грати в кіно і театрі.

Політична діяльність[ред.ред. код]

З початку 1960-х років Редґрейв включається в роботу різних громадських рухів: за припинення війни у В'єтнамі, ядерне роззброєння, незалежність Північної Ірландії, виїзд радянських євреїв з СРСР, незалежну палестинську державу; приходить в троцькістський рух. Редґрейв балотувалася до парламенту від троцькістської Робочої революційної партії, яку підтримував лівійський лідер Муаммар Каддафі. У 1990-х роках брала участь у створенні марксистської партії.

У 2002 році Редґрейв внесла заставу в 50 тисяч фунтів стерлінгів за звільнення чеченського сепаратиста Ахмеда Закаєва. Його екстрадиції вимагала російська влада, звинувачуючи в тероризмі, викраденні людей і вбивствах. Зокрема, Закаєв звинувачувався в організації захоплення заручників під час мюзиклу «Норд-Ост»[3][4]. Редґрейв висловила побоювання за життя Закаєва у випадку його видачі Росії[5].

У 2004 році Редґрейв разом зі своїм братом заснувала Партію миру і прогресу[6] (Peace and Progress Party) і взяла участь у кампанії протесту проти війни в Іраку.

Приватне життя[ред.ред. код]

Була одружена з режисером Тоні Річардсоном в 1962–1967 роках, шлюб з яким розпався через захоплення останнього французькою актрисою Жанною Моро. Від Річардсона вона народила двох доньок: Наташа Річардсон (1963–2009) і Джоелі Річардсон, які теж стали актрисами. У Ванесси Редґрейв є син від Франко Неро, з яким вона знімалася в «Камелот». Відомий роман Редґрейв з актором Тімоті Далтоном. Її сестра Лінн Редґрейв і брат Корін Редґрейв також були акторами, обидва померли від раку навесні 2010 року.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]