Ільф Ілля Арнольдович
| Ільф Ілля Арнольдович | |
 |
|
| При народженні: | Ієхієл-Лейб Файнзільберг |
|---|---|
| Псевдоніми, криптоніми: | Ілля Ільф |
| Дата народження: | 4 (16) жовтня 1897 |
| Місце народження: | Одеса |
| Дата смерті: | 13 квітня 1937 |
| Місце смерті: | Москва |
| Національність: | єврей |
| Громадянство: | Російська імперія, СРСР |
| Мова творів: | російська мова |
| Рід діяльності: | письменник-сатирик |
| Роки активності: | 1923—1937 |
| Напрямок: | реалізм |
| Жанр: | фейлетон, роман, новела, повість |
| Magnum opus: | «Дванадцять стільців» |
Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, * 16 жовтня 1897, Одеса — † 13 квітня 1937, Москва) — радянський письменник, гуморист, фейлетоніст. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) і «Золоте теля» (1931).
[ред.] Біографія
Народився 4 жовтня (за новим стилем — 16-го) 1897 року в Одесі в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (в дівоцтві Котлова; 1868—1922) Файнзільберг. В 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одеського союзу поетів. В 1923 приїхав у Москву, став співробітником газети «Гудок». Ільф писав матеріали гумористичного й сатиричного характеру — в основному фейлетони.
1927 року зі спільної роботи над романом «Дванадцять стільців» почалася творча співпраця Іллі Ільфа та Євгена Петрова (який також працював у газеті «Гудок»).
Згодом у співавторстві з Євгенієм Петровим написано:
- роман «Золоте теля» (1931);
- новели «Незвичайні історії з життя міста Колоколамська» (1928);
- новели «1001 день, або Нова Шахерезада» (1929);
- повість «Одноповерхова Америка» (1937).
У 1932 — 1937 роках Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда».
Ілля Ільф помер від туберкульозу в Москві 13 квітня 1937 року.
[ред.] Псевдонім
Псевдонім «Ільф» може бути скороченням від його імені Ілля Файнзильберг, але більш імовірно абревіатурою його єврейського імені відповідно до єврейської традиції іменних абревіатур.
[ред.] Джерела
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Ільф Ілля Арнольдович |
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- Литературная энциклопедия. Москва, 1930, т. 4, с. 460.
- Сценаристы советского художественного кино. Москва, 1972, с. 154.
- Знаменитые евреи: Краткие биографии. Москва, 1997, с. 219—223.
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. Москва, 1998, с. 303.
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. Київ, 1999, с. 551.
- Иллюстрированный энциклопедический словарь. Москва, 2000, с. 494.
- Е. Петров. Мой друг Ильф. Москва, 2002.
