Добрянський Максим Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добрянський Максим Сергійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 6 червня 1988(1988-06-06)
Українська РСР Коростишів, Житомирська область
Смерть 26 червня 2014(2014-06-26) (26 років)
Україна Мирне, Донецька область
(загиблий у бою)
Поховання Коростишів
Громадянство Україна Україна
Alma Mater МАУП
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 95 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добрянський.
Зовнішні відеофайли
 Герої не вмирають! Максим Добрянський на YouTube // Телеканал Житомир, 11 серпня 2015

Макси́м Сергі́йович Добря́нський (нар. 6 червня 1988(19880606), м. Коростишів, Житомирська область, Українська РСР — пом. 26 червня 2014, с-ще Мирне, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України, 95-та окрема аеромобільна бригада, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1988 року в місті Коростишів на Житомирщині. З 1995 по 2005 навчався у Коростишівській гуманітарній гімназії № 5. 2011 року закінчив Міжрегіональну академію управління персоналу за спеціальністю «Правознавство».

У 2009—2010 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. З 2012 працював у «ВіДі Край Моторз» Компанії «ВіДі Груп» у Києві.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 11 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією.

Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

З весни 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України в районі Слов'янська. 2 травня перебував у складі колони 95-ї бригади, яку заблокували на мосту через річку Сухий Торець поблизу смт Андріївка проросійські налаштовані місцеві мешканці. О 22:15, під час перемовин, на українських військовослужбовців здійснили збройний напад російські терористи, які відкрили вогонь зі стрілецької зброї та гранатометів, практично з-за спин цивільних мешканців, прикриваючись «живим щитом». Тоді загинули солдати Коваленко і Панасюк.

З травня по червень ніс службу на горі Карачун біля Слов'янська, а з початку червня, у складі ротно-тактичної групи 95-ї бригади, — на блокпосту № 1.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

26 червня 2014, в часі оголошеного «перемир'я», російські терористи здійснили масований — із застосуванням танків та мінометів — штурм блокпоста № 1, що був розташований на північно-західній околиці Слов'янська в районі водойми Рибгоспу — поблизу селища Мирне. Бойовики почали обстріл з боку дамби і дороги, після чого пішли на штурм. У перші хвилини бою було підбито два БТРа десантників 95-ї бригади. У підбитому з танку БТР-80 загинув солдат Ігор Ващук. Намагаючись його врятувати, дістав смертельне поранення боєць 2-го резервного батальйону Нацгвардії Артур Гулик. У бою десантники сержант Андрій Коган і старший солдат Максим Добрянський з ПТРК «Фагот» відкрили вогонь по танку противника, але біля них розірвався снаряд, вони загинули в одному окопі. Ще п'ятеро бійців у ході бою зазнали поранень. Один з трьох танків бойовиків нацгвардійці знищили з РПГ. Під натиском переважаючих сил противника оборонцям довелось відступити за наказом, але вже наступного дня контроль над блокпостом було повернуто[1][2][3][4].

Похований 2 липня на кладовищі міста Коростишева[5][6].

Залишилися батьки Ніла і Сергій Добрянські, сестра Аліна та наречена.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • 14 серпня 2014 року — «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • Почесний громадянин міста Коростишева (посмертно)[8].
  • недержавна медаль «За визволення Слов'янська» (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На місці 1-го блокпосту біля селища Мирне відкрито меморіальний знак на честь загиблих під час бою 26 червня 2014 року[9].

1 вересня 2014 на фасаді будівлі Коростишівської гуманітарної гімназії № 5 імені Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку на честь полеглого випускника Максима Добрянського. Пам'ятку з білого мармуру виготовив скульптор, заслужений художник України Віталій Рожик[10][11].

У місті Коростишів вулицю Свердлова перейменовано на вулицю Максима Добрянського.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Українські військові знищили танк терористів та ще один захопили [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 27 червня 2014
  2. ↑ Внаслідок бою під Слов'янськом загинуло п'ятеро військовослужбовців [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // ForUm, 27 червня 2014
  3. ↑ Бійці АТО розповіли подробиці нападу на блокпост під Слов'янськом [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // ТСН, 27 червня 2014
  4. ↑ Обстріл блокпосту на в'їзді в Слов'янськ [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Радіо Свобода», 3 липня 2014
  5. ↑ Житомирщина ховає ще 6 десантників. Фото [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // «Репортер Житомира», 2 липня 2014
  6. ↑ Коростишівщина попрощалася ще з одним своїм сином [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Коростишівська РДА, 2 липня 2014
  7. ↑ Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Почесні громадяни // Коростишівська міська рада. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  9. ↑ Патріотичний автопробіг вшанував мітингом-реквіємом пам'ять героїв, що загинули під Слов'янськом [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Діловий Слов'янськ», 26 червня 2016
  10. ↑ У райцентрі Житомирської області на школі відкрили меморіальну дошку загиблому десантнику [Архівовано 2 листопада 2017 у Wayback Machine.] // «Житомир.info», 2 вересня 2014
  11. ↑ Подвиг, увічнений у камені [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // «Народна Армія», 29 вересня 2014

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Добрянський_Максим_Сергійович&oldid=40076113