Домогаров Олександр Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Домогаров
рос. Александр Юрьевич Домогаров
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Олександр Юрійович Домогаров
Дата народження 12 липня 1963(1963-07-12) (60 років)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство СРСР СРСР→Росія Росія
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1984)
Професія актор
Кар'єра 1984 — тепер. час
Заклад Державний академічний Малий театр Росії, Центральний академічний театр Російської арміїd і Театр імені Моссовєта
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист Російської Федерації Заслужений артист Росії

Чайка[d] (1997)

IMDb ID 0231677
domogarov.ru
CMNS: Домогаров Олександр Юрійович у Вікісховищі

Олександр Юрійович Домогаров (нар. 12 липня 1963, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (2007)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 липня 1963 року в Москві, закінчив середню і музичну школу № 36 ім. Стасова в 1980 р. В 1984 закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна, де займався в майстерні В. І. Коршунова.

Служив в Малому театрі, в Театрі Радянської Армії, а з 1995 є актором Московського театру імені Моссовета. На цій сцені він грає Марата у виставі «Мій бідний Марат», Сірано у виставі «Сірано де Бержерак», доктора Джекіла і містера Хайда в музичному спектаклі «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (російська версія бродвейського мюзиклу " Джекіл і Хайд "), де виконує складні вокальні партії, а також Астрова у виставі " Дядя Ваня ". Актор також брав участь в постановках інших театрів: заголовні ролі в спектаклях «Ніжинський, божевільний Божий клоун» в Московському театрі на Малій Бронній і «Макбет» у Краківському театрі «Богателла», польською мовою.

У кіно знімається з 1984 року, дебютував у картині «Спадщина», режисера Георгія Натансона.

Велику популярність приніс акторові історичний телесеріал «Графиня де Монсоро». Не меншим успіхом користуються детективно-пригодницькі серіали — «Бандитський Петербург» та «Марш Турецького».

На світову кіноарену вийшов завдяки фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», в якому він зіграв козацького полковника Юрка Богуна. В Польщі актор також знявся у фільмі «На кінець світу», а в Швеції — в картині "Пірнальник ".

В соціальних мережах висловився на підтримку Путіна, вилаявшись при цьому і запропонувавши всім «тявкаючим» виїхати з Росії.[2][3]

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько Юрій Львович Домогаров (1915—1991)[4], до війни знявся у фільмі «Суворов» у ролі генерала Платова, учасник ВВВ, після другого курсу ВДІКу. Був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора і ще більше 20 орденами і медалями, після війни працював директором-розпорядником Москонцерту, потім директором Росконцерту, в 1970-х рр., за наказом Фурцевої був призначений керуючим «СоюзАтракціону». У 1971 році організував в Москві першу всесвітню виставку атракціонів, потім був директором Центрального дитячого академічного музичного театру ім. Н. Сац.
  • Мати Наталя Петрівна Домогарова (1928 — червень 2002 року)

Приватне життя[ред. | ред. код]

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

«Він прийшов» -Джеральд Крофт

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1984 — Спадщина
  2. 1985 — Лиха біда початок
  3. 1986 — Виклик
  4. 1986 — Михайло Ломоносов -Олександр Сумароков
  5. 1987 — Асса -Олександр I
  6. 1988 — Чоловік і дочка Тамари Олександрівни
  7. 1988 — І світло в темряві світить
  8. 1989 — Візит дами -кіноактор
  9. 1990 — Роби — раз! -Молодший сержант
  10. 1991 — Кров за кров -Бубусь
  11. 1992 — Гардемарини 3 -Павло Горін
  12. 1993 — Якщо б знати
  13. 1993 — Помста блазня
  14. 1993 — Шейлок
  15. 1994 — Хрест Милосердя
  16. 1996 — Білий танець -Микита
  17. 1997 — Графиня де Монсоро -граф Луї де Клермон де Бюсси д `Амбуаз
  18. 1997 — Королева Марго -де Бюсси
  19. 1999 — Вогнем і мечем — Іван Богун- режисер Єжи Гоффман
  20. 1999 — На кінець світу -Віктор
  21. 1999 — Що сказав небіжчик -агент головоріз
  22. 2000 — Марш Турецького -Олександр Турецький
  23. 2000 — Імперія під ударом -Гапон
  24. 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон (Серіал) -Андрій Серьогін / Обнорський
  25. 2000 — Гра на виліт — режисер Костянтин Одегов
  26. 2001 — Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат -Андрій Серьогін / Обнорський
  27. 2001 — Я — лялька -Віктор Воробйов- режисер Юрій Кара
  28. 2001 — Соломія -Дмітріцкій, глушиною- режисер Леонід Пчолкін
  29. 2001 — Норець — режисер Ерік Густавсон
  30. 2001 — Одна червнева ніч -Едмунд- режисер Анджей Вайда
  31. 2002 — Марш Турецького 2 -Олександр Турецький
  32. 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика -Андрій Серьогін / Обнорський
  33. 2003 — Марш Турецького 3 -Олександр Турецький
  34. 2003 — Навіщо тобі алібі? -Ігор
  35. 2003 — Ідіот -Євген Павлович Радомський
  36. 2003 — Медовий місяць -Андрій
  37. 2003 — Якщо нам доля … -Олександр Власов, актор
  38. 2003 — Жіночий роман -Олег Єрмаков
  39. 2004 — Попіл «Фенікса» -Тимур
  40. 2004 — Вузький міст -Анатолій Гладирем
  41. 2004 — Втратили сонце -Антон Челишев
  42. 2005 — Зірка епохи (Любов в тобі як лихо) -Костянтин Семенов
  43. 2005 — Сатисфакція -Олександр Шуленін
  44. 2006 — Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант -Андрій Серьогін / Обнорський
  45. 2006 — Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер -Андрій Серьогін / Обнорський
  46. 2006 — Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст -Андрій Серьогін / Обнорський
  47. 2006 — Вовкодав з роду Сірих Псів -Людожер
  48. 2006 — Граф Монтенегро -Михайло Милорадович
  49. 2006 — Темний інстинкт -Дмитро Корсаков
  50. 2006 — Заступник -Яків Агранов
  51. 2007 — Стікс
  52. 2007 — Гріх -Мастак
  53. 2007 — Інді -Арсеній
  54. 2007 — Мальовнича авантюра
  55. 2007 — Глянець -Клименко
  56. 2007 — Повернення Турецького -Олександр Турецький
  57. 2008 — Спадщина -Станіслав Прохоров
  58. 2008 — Не відрікаються люблячи -Гліб Кримов
  59. 2008 — Біла ніч, ніжна ніч -Власов
  60. 2009 — Цар -Олексій Басманов
  61. 2010 — Кохання без правил -Артем Большаков
  62. 2010 — Сивий мерин -Діма
  63. 2011 — Таємниці палацових переворотів. Росія, століття XVIII-те. Фільм 8. Два лицарі або Полювання на принцесу -Саксонський посланник граф Моріц Лінар
  64. 2011 — Варшавська битва 1920 -сотник Кришкін
  65. 2011 — Моя друга половінкка -Олексій
  66. 2011 — Пілот міжнародних авіаліній -Олександр Степанов


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Почесне звання присвоєно указом Президента РФ № 456 від 9 квітня 2007 року
  2. ↑ Актер Домогаров: Все, кто не любит Путина, — бляди! Путин — это и Отец, и Мать… [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Домогаров посоветовал тем, кому не нравится Россия, уезжать за границу и «там тявкать» [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
  4. ↑ Домогаров Олександр Юрійович. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 12 грудня 2010.
  5. ↑ [ http://www.domogarov.ru/photo/detstvo.htm [Архівовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] Олександр Домогаров. Мій фотоальбом. Дитинство ]
  6. ↑ Олександр Домогаров (молодший) — біографія — російські актори — Кіно-Театр. РУ <! — Заголовок доданий ботом -->. Архів оригіналу за 15 грудня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Домогаров_Олександр_Юрійович&oldid=40158151