Дорфман Йосип Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дорфман Йосип Давидович
Країна УРСР УРСР Франція Франція
Дата народження 1 травня 1952(1952-05-01) (62 роки)
Житомир, УРСР
Титул Гросмейстер (1978),

заслужений тренер ФІДЕ (2004)

рейтинг ФІДЕ 2580[1]
Піковий рейтинг 2712 (1978)[2]

Йо́сип Дави́дович До́рфман (*1 травня 1952, Житомир, УРСР) — український радянський, згодом французький шахіст, гросмейстер, заслужений тренер ФІДЕ (найвищий з п'яти щаблів тренерських звань), автор книг.

Біографічна довідка[ред.ред. код]

Народився і виріс у Житомирі.

Навчався шахової грамоти у тренера Михайла Емануїловича Тросмана[3].

Здобув технічну освіту в Житомирській філії КПІ (тепер ЖДТУ), інженер-механік. Продовжив шахове навчання у тренерів Львівської шахової школи.

У другій половині 1970-их пережив стрімкий злет аж до 12 позиції серед шахістів світу. Чемпіон Радянського Союзу 1977 (спільно з Борисом Гульком). Залишаючись довгий час в рейтингах у сотні найкращих гравців світу, почав тренерську працю. Під час Чемпіонату світу 1985–1987 Гаррі Каспаров залучив Йосипа Дорфмана як секунданта. Є згадка про відкриття власної школи у 1986, спільно з Адріаном Михальчишиним у Львові.

В 1990-ті роки емігрує до Франції, перебуває в п'ятірці найкращих шахістів, чемпіон цієї країни (1998), гравець її збірної на Шахових Олімпіадах (1998, 2002, 2004). З середини 2000-х поступово припиняє турнірні ігри (востаннє брав участь у розіграші Чемпіонату Франції 2011), зосереджуючись на тренерській роботі. Його найвідоміший учень — Етьєн_Бакро[4].

Автор популярних книг, перекладених кількома мовами (зокрема російською).

Шахова кар'єра[ред.ред. код]

В 1975 році дебютує на Чемпіонаті СРСР в Єревані. У 1976 році досягає п'ятої сходинки. А вже наступного року несподівано для багатьох разом з Борисом Гулько поділяє перше місце в турнірі (фінал проходив у Ленінграді, додатковий матч Гулько—Дорфман в Москві не виявив переможця, тому чемпіонами визнали обох шахістів). Йосип Давидович мав нижчий рейтинг, ніж будь-хто інший з фіналістів і не мав гросмейстерського звання, проте лишив позаду колишніх чемпіонів світу Тиграна Петросяна, Михайла Таля, Василя Смислова, гросмейстерів Лева Полугаєвського, Юхима Геллера, Володимира Багірова та інших.

Саме на кінець 1970-х припадає пік гравецької кар'єри Йосипа Давидовича та найвищий рейтинг: 2712 і 12-та позиція серед найсильніших шахістів світу (за даними сайту шахової статистики chessmetrics.com). Скоро після перемоги в Чемпіонаті СРСР здобуває звання гросмейстера, Залучається до командних змагань. Проте невдало грає в зональних турнірах чемпіонату світу (1978 і найкращий результат у 1982 — 5—6 місце).

У складі команд: переможець студентської світової першості та Чемпіонату Європи (1977, крім командної отримав індивідуальну нагороду за гру на 5-ій дошці), Кубка Європейських Клубів (1984, у складі ДСТ «Труд», перша дошка — Михайло Таль, Йосип Давидович грав четвертим номером), Спартакіади народів СРСР (1979, у складі збірної команди УРСР), в чемпіонаті Збройних Сил вдало грав за команду Прикарпатського військового округу. Учасник трьох Олімпіад з шахів у складі збірної Франції (1998, 2002 — друга, 2004 — третя дошка). У 2005-му — бронзовий фіналіст командного Чемпіонату Європу (у складі збірної Франції).

В особистому заліку: шестиразовий учасник радянських чемпіонатів. Учасник багатьох міжнародних турнірів: переможець у Замарді (на озері Балатон, 1980), Нью-Делі (1982), Варшаві (1983), Москві (1985), Монако (2004) та призер у Печі (1976), Сан-Пауло (1978), Джакарті та Манілі (1979), Кисловодську (1982), Львові (1983, 1984), Сараєві (1988). Дворазовий призер меморіалу Акіби Рубінштейна (1978, 1992). Чотири рази сходив на п'єдестал пошани французького Чемпіонату з шахів: золото (Мерібель, 1998), срібло (Віші, 2000), двічі бронза (Валь-д'Ізер 2002 і 2004).

Енциклопедичний словник з шахів (видання 1990 року) характеризує Йосипа Дорфмана:

« Шахіст активного позиційного стилю, добре знається в тактичних ускладненнях.  »

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Метод в шахматах: Динамика и статика. Дорфман Й. Д. Вид: Типография «Новости», 2007–240 с.
  • Метод в шахматах. Критические позиции. Дорфман Й. Д. Вид: Типография «Новости», 2007–216 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. інформація на офіційному сайті ratings.fide.com/
  2. інформація на сайті chessmetrics.com
  3. Згадка у некролозі Михайлу Тросману написаному Йосипом Дорфманом наприкінці 2011
  4. Зі статті на сайті pro.zhytomir.info (рос. мова, є фото)

Джерела[ред.ред. код]