Економічне співтовариство країн Західної Африки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Члени об'єднання
   Поточні члени
   Колишні члени

Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) (англ. The Economic Community of West African States (ECOWAS)) — регіональний союз країн Західної Африки. Блок має власні колективні збройні сили ECOMOG.

Штаб-квартира розташована в Абуджі (Нігерія).

Країни-учасниці[ред.ред. код]

До складу товариства входять 15 країн:

Історія створення[ред.ред. код]

Економічне співтовариство країн Західної Африки було засновано 28 травня 1975 року, коли 16 країн Західної Африки підписали Лагоську умову. Метою створення Співтовариства є просування економічної інтеграції країн регіону. 2002 року склад ЕКОВАС покинула Мавританія.

2004 року міністрами оборони Співтовариства були схвалені пропозиції щодо створення до 2010 року боєздатного миротворчого контингенту ЕКОВАС, до якого увійдуть сили постійної готовності (1,5 тис. чол.) і основна миротворча бригада (5 тис.чол.).

Фактично перебувають на стадії формування зони вільної торгівлі.

Структура

Вищим органом управління є Конференція глав держав і урядів. Також ЕКОВАС має Парламент, Суд, Екобанк, Економічну та соціальну ради, комісії (з торгівлі, митної політики і т. д.)

Цілі
  • боротьба з бідністю;
  • забезпечення миру та безпеки в «гарячих точках» (Ліберія, Гвінея-Бісау), боротьба зі злочинністю та незаконним розповсюдженням легкої стрілецької зброї, роззброєння, боротьба з контрабандою. Для цього була створена Група моніторингу.
Було зроблено
  • створення транспортної та енергетичної інфраструктури (будівництво залізничної лінії, автомагістралі, газопроводу);
  • мораторій на імпорт, експорт і виробництво легкої стрілецької зброї;
  • введення туристських чеків, прийнятих до оплати усіма банками спільноти, вартістю 5, 10, 20, 50 і 100 ЗОРІ (західноафриканської розрахункова одиниця).
У перспективі
  • створення федерації західноафриканських держав;
  • введення уніфікованого паспорта (єдиного громадянства);
  • запровадження єдиної валюти «еко»;
  • стандартизація дипломів про освіту;
  • морська, наземна та рибальська інфраструктура (створення енергетичного пулу).
Основні проблеми на шляху до розвитку
  • головна перешкода — відсутність ефективної системи платежів;
  • неузгодженість митних інструкцій (що призводить до контрабанди);
  • багато вимог союзу (наприклад, приведення дефіциту бюджету до рівня ВВП менше 4%) є для більшості країн-членів важкодосяжним;
  • нестабільність політичної обстановки;
  • громадянські війни;
  • невизначеність регіонально-правового статусу організації.

В даний час рівень і обсяг торгівлі між країнами гранично низький.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]