Аккра

Accra

А́ккра (англ. Accra) — місто, столиця Гани (з 1957), порт на березі Гвінейської затоки.

Населення міста становить 2,1 млн. осіб (2007). Аккра з прилеглою приміською зоною утворюють Велику Аккру — окремий столичний округ в адміністративному поділі Гани.

Природа

Місто розташоване на піщаному березі Гвінейської затоки Атлантичного океану. На заході Аккри в океан впадає невелика річка Одау, що протікає через захід міста. Має ліву притоку Омасіа. За пару кілометрів до гирла Одау розширюється в лагуну Корле.

Клімат екваторіальний мусонний. Пересічні температури березня +27 °C, серпня +23 °C. В погоді виділяються 2 дощових сезони — березень-червень та вересень-жовтень. Вони змінюються 2 сухими сезонами.

Економіка

Аккра — фінансовий, торгово-промисловий та культурний центр країни. Центр промислово-енергетичного району Акосомбо-Тема. Розвинені металообробка, механозбірна, текстильна, харчова, легка промисловості. Підприємства по збиранню електро- та радіоапаратури. Вузол залізниць та автошляхів. Міжнародний аеропорт.

Аккра — центр виробництва ремісничих виробів із золота та срібла.

Історія

Місто засноване не раніше XVI століття. Первісно одне з поселень племені ґа. Біля 1600 року стало сторлицею федерації племен ґа. З появою на Гвінейському узбережжі європейських купців Аккра перетворилась у важливий торговельний центр за контроль над яким боролися племена ґа, акім, аквапім, ашанті. До кінця XIX століття місто було значним пунктом работоргівлі, а також торгівлі золотом та пальмовою олією. В 1850 році включена в межі англійської колонії Золотий Берег. В 1876 англіці перенесли резиденцію колонії з Кейп-Коста в Аккру і в 1876—1957 роках вона була столицею колоніальної влади британської колонії Золотий Берег. З 1957 року місто є столицею незалежної Гани.

Архітектура

Пляж Лабаді

В місті збереглись форти:

• голландський — Кревкьор (нині Ушер, 1605)
• данський з фортецею Крістіансбог (1657-59)
• англійський Джеймс (1673)

Територія міста має незамкнене радіально-кільцеве планування, в якому виділяють такі великі райони:

• Центр — між фортами Джеймс та Ушер й лівим берегом лагуни Корле. Це фінансовий та діловий центр міста. Тут містяться Національний банк, Центральна бібліотека, офіси багатьох місцевих та іноземних фірм. Морський порт, залізничний вокзал.
• Вікторіяборг — на схід від центру. Багаті квартали з окремими багатоповерхівками. Іподром та стадіон. Ансамбль площі Чорної Зірки.
• Крістіанборг — навколо форту Крістіанборг.
• Іст-Рідж та Вест-Рідж — на північний схід від центру. Урядові установи та Національний музей (1957; колекції африканської кераміки, виробів із дерева та кістки)).
• Лабаді — крайній схід. Туристичний центр на березі океану. Пляжі.
• Кантонментс — крайній північний схід. Міжнародний аеропорт.
• Корле-Гонне — крайній захід, правий берег лагуни Корле та річки Одау.
• Тесано — крайній північний захід, правий берег річки Одау. Академія мистецтв та наук
• Легон — за 10 км на північ від міста. Студентське містечко Легонського університету (1960-ті)
• Ачімота — паркова зона між містом та університетом. Коледж Ачімота.
• Котобабі — крайня північ, лівий берег річки Омасіа. Промисловий центр.
• Нова Аккра — лівий берег річки Одау
• Адабрака — на північ від центру
• Німа — між Новою Аккрою та Кантонментсом
• Аладжо — межиріччя Одау та Омасіа

Населення

• 1958 — 200 тис. осіб
• 1984 — 964 тис. осіб
• 1986 — 1,4 млн. осіб (з передмістями)
• 2001 — 1,6 млн. осіб
• 2007 — 2,1 млн. осіб

Місто-побратим

• Чикаго  США

Джерела

• Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961