Елен Джонсон-Серліф

Елен Джонсон-Серліф
24-й президент Ліберії
Нині на посаді
На посаді з	16 січня 2006
Попередник	Мозес зе Бла
Народився	29 жовтня 1938(1938-10-29) (74 роки) Монровія, Ліберія
Політична партія	Партія єдності

Елен Джонсон-Серліф (англ. Ellen Johnson-Sirleaf, *29 жовтня 1938) — 24-й президент Ліберії, лауреат Нобелівської премії миру 2011 року спільно з Леймою Гбові і Тавакуль Карман «за ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і за права жінок на повноправну участь у досягненні миру».

Перша жінка-президент африканської країни. За суворий характер і рішучість її часто порівнюють із «залізною леді».

Біографія

• 1972—1973: Помічник міністра фінансів Ліберії.
• 1980—1985: Міністр фінансів Ліберії.
• 1982—1985: Віце-президент африканського регіонального відділення банку «Citibank» у Найробі.
• 1986—1992: Віце-президент і член виконавчого комітету банку «Екватор» у Вашингтоні.
• 1992—1997: Член правління регіонального африканського бюро розвитку ООН.
• 1997: Лідер Партії єдності; кандидат в президенти.
• 2004—2005: Голова комісії «порядок у владі» (Ліберія).
• 2005: Кандидат в президенти.
• 2006: Президент Ліберії.

Джонсон-Серліф також:

• Засновник Міжнародного інституту в справах жінок у політиці.
• Член консультативної ради «Сучасні зростання Африки та інвестиційна компанія».
• Член фінансового комітету «Modern Africa Fund Managers».
• Президент «Ліберійського банку розвитку та інвестицій».
• Президент інвестиційної компанії «Kormah Development and Investment Corporation».
• Старший представник банку «Світового банку» з видачі позики.
• Віце-президент «Сітібанку».

Публікації

• «Від катастрофи до розвитку» (1991).
• «Перспективи кредитування Центральної Африки» (1992) .

Нагороди

• Нагорода Рузвельта 1988 за свободу слова.
• Нагорода Ральфа Бунша за лідерство у світовій політиці.
• Кавалер Ордену Африканської Зірки за звільнення Ліберії.
• Кавалер Ордена Того.
• Нобелівська премія миру (2011).

Приватне життя

У 1956 році Елен вийшла заміж за Джеймса Серліфа, з яким згодом розлучилась. У неї чотири сина и вісім онуків. Її племінник Еммануель Сумана Елсар був її політичним радником під час президентських виборів 2005 року.