Ельбурс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ельбурс | |
| Країна | Іран |
|---|---|
| Довжина | 900 км |
| Ширина | 50-130 км |
| Найвища точка | Дамаванд |
| - висота | 5610 м |
Ельбу́рс, — гори у Північному Ірані на Іранському нагір'ї, над Каспійським морем; висотою до 5 604 м (гора Демавенд); складаються переважно з вапняків і пісковиків; на півночі — листяні ліси (дуб, бук), на півдні — пустельно-степова рослинність. Окаймляють з півдня дугою південний берег Каспійського моря, відокремлюючись від останнього смугою в 25—60 км завширшки. На заході у Закавказзі переходять в Талишинські гори, на сході стикаються з хребтом Копет-Даг. Складаються з трьох паралельних ланцюгів, що простягаються зі сходу від гори Демавенд на захід. Багаті корисними копалинами — кам'яним вугіллям, нафтою, свинцевими, мідною, кобальтовою, нікелевою рудами. Разючий контраст представляє рослинність схилів: на північних схилах, багатих на опади, рослинність яскраво-зелена, майже тропічна, тоді як на посушливих південних схилах рослинність майже відсутня.
Ельбурс - гірська система на півночі Ірану протяжністю бл. 1400 км, має форму букви S: обрамовуючи півд.-західне і південне узбережжя Каспійського моря, закінчується на кордоні з Афганістаном. Тут знаходиться найвища точка усього Середнього Сходу – погаслий вулкан Демавенд (5604 м).
[ред.] Походження назви
Не виключена паралель з Ельбрус. За одною версією, назва походить від перського «блискуча гора», за іншою — від бактрійського слова зі значенням «високі гори».
[ред.] Джерела
- Божнарский М. С. Словарь географических названий. —М., Учпедгиз, 1954.
- Никонов В. А. Краткий топономический словарь. —М.: Мысль, 1966.
- Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
 |
Це незавершена стаття з географії Ірану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
