Ентелодон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ентелодон
Період існування: ранній олігоцен
Ентелодон - ілюстрація
Ентелодон - ілюстрація
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Надряд: Унгуляти (Ungulata)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родина: Entelodontidae
Рід: Ентелодон (Entelodon)
(Aymard, 1846)
Види

Ентелодон (Entelodon) — вимерлий рід парнокопитних ссавців, родичів сучасних свиней. Вони населяли Азію та Північну Америку з 45 до 25 млн років тому. Вони мали ріст до 2,1 м в плечі і мозок розміром з кулак. Переважно падальники, що живилися мертвими тваринами, вони час від часу їли також і рослинну їжу. Вважається що за способом життя вони були сходні з сучасними дикими свинями, хоча розміром зрівнювались з невеликими носорогами.

Часткові скелети ентелодонів знаходяться в Монголії; повніші та краще збережені скам'янілості, дуже схожі з монгольськими, були відкриті у Північній Америці.

Багато зі знайдених черепів ентелодонів мають глибокі подряпини у кістці між очами, інколи глибиною до 2 см. Вважається, що такі пошкодження вони звичайно отримували у сутичках з іншими ентелодонами. Будова їх пащі дозволяла їм розкривати її так широко, що всередині поміщувалася майже вся голова противника. Кісткові шишки на лицевій частині черепу, схожі с тими, що мають сучасні бородавочники, розташовані так, щоб захистити вразливі органи під час таких сутичок. Навіть дуже суворо пошкодженні черепа ентелодонів не мають подряпин довкола захищених таким чином очей та носа.

Їх величезні щелепи були досить потужні, щоб перекушувати товсті кістки. Поряд з рештками ентелодонів знаходять багато кісток інших тварин зі слідами від їх зубів. Ентелодони, безсумнівно, були переважно падальниками і з'їдали будь-яку мертву чи безпорадну тварину, з якою стикалися. Їх зуби з товстої емаллю часто знаходяться зламаними, а також містять характерні подряпини, які дозволяють припустити, що в посушливі сезони ентелодони жували деревину та коріння, щоб отримати воду.

Ентелодони супроводжували великі стада рослиноїдних тварин, пожираючи померлих та доповнюючи свою дієту рослинністю. Скоріше за все вони не були активними хижаками. Ентелодон був недостатньо швидкий для переслідування і занадто великий і помітний, а також, мабуть, занадто смердючій, як усі свині, щоб мати змогу підкрадатися непоміченим чи сидіти у засідці. Однак хворі, знесилені чи поранені тварини, без сумніву, ставали жертвами ентелодонів. Втім, деякі спеціалісти вважають, що ентелодони могли займатися й активним полюванням на здорову здобич.

Вважається можливим, що ентелодони значну частку своєї поживи одержували, відбираючи здобич у справжніх хижаків, наприклад, гієнодонів. Вони були цілком здатні до цього, особливо якщо нападали зграєю.

Цікаві дрібниці[ред.ред. код]

Живі ентелодони способом комп'ютерного моделювання та анімації були відтворені у третій серії фільму Бі-Бі-Сі «Прогулянки з доісторичними тваринами». Зображена сутичка між двома ентелодонами, а також показано, як зграя ентелодонів відбирає у гієнодона вбитого їм халікотерія.

Посилання[ред.ред. код]


Туоянгозавр Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.