Завгороднє (Богодухівський район)
| село Завгороднє | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Валківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020030280027256 |
| Облікова картка | Завгороднє |
| Основні дані | |
| Засноване | 1690 |
| Населення | 18 |
| Площа | 2,27 км² |
| Густота населення | 7,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63050 |
| Телефонний код | +380 5753 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′05″ пн. ш. 35°18′51″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16 |
| Сільський голова | Дригайло Сергій Федорович |
| Карта | |
  Завгороднє | |
 Завгороднє | |
| Мапа | |
| |
Завгоро́днє — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 18 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Сидоренківська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Завгороднє знаходиться в урочищі Скотувате, яке являє собою балку по якій протікає пересихаючий струмок. На струмку є загата. Струмок через 2 км впадає в річку Чутівка. Село примикає до сіл Сидоренкове і Очеретове. Поруч проходить газопровід.
Історія[ред. | ред. код]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села[1].
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району[3].
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 18 осіб[4].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 77,78 % |
| вірменська | 22,22 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Завгороднє. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка с. Завгороднє. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
