Залойло Володимир Васильович
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Васильович Залойло | |
| Народження | 4 червня 1953 (70 років) | |
| Київ, СРСР | ||
| Громадянство |  Україна
| |
| Позиція | захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1971 1974 |
 «Динамо» К (дубль) «Буковина» (Чернівці)[1] |
7 (0) 0 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1992—1994 1997—1998 1999—2001 2004—2006 2010 |
«СКІФ» (Київ) «Уніспорт» (Київ) «Уніспорт-Будстар» (Київ) Збірна України з пляжного футболу «Динамо-Хілд» (Київ) Збірна України з футзалу Молодіжна збірна України з футзалу Студентська збірна України з футзалу
|
|
| Звання, нагороди | ||
| Звання |
  | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Володи́мир Васи́льович Залойло (нар. 4 червня 1953, Київ) — український тренер з футболу, футзалу і пляжного футболу . Неодноразово входив у тренерський штаб футзальних національної збірної України, молодіжної збірної України і студентської збірної України. Заслужений тренер України[2]. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України[3].
Біографія[ред. | ред. код]
Починав кар'єру гравця у київському «Динамо», але грав тільки за дубль. 1970 року у складі юнацької збірної України, в якій тоді також грали Олег Блохін і Леонід Буряк, виграв Кубок Надії[4]. Навчався в університеті Київському державному інституті фізичної культури, де виступав за студентську команда. У 1974 році закінчив навчання і був відправлений на практику у чернівецьку «Буковину». Після цього, у 1975 році пішов в армію і продовжував грати у футбол в спортроті групи радянських військ у НДР. З 1975 по 1982 рр. виступав за команду заводу «Більшовик», яка виступала у першості міста Києва. В період з 1974 по 1992 рік також працював вчителем фізичного виховання у ЗОШ № 284 та № 217 (м. Київ).
В кінці 1992 року перейшов працювати викладачем кафедри футболу у НУФВСУ, де була організована футзальна команда СКІФ. Разом з Валерієм Шабельніковим став головним тренером команди. Виграв разом з командою перший чемпіонат та перший кубок[2], але посеред сезону 1994/1995, через фінансові проблеми, команду було розформовано. У 1994 році вивів збірну України на перший офіційний матч в її історії проти збірної Білорусі[5]. 1996 року не деякий час поїхав у В'єтнам і після повернення долучився до підготовки збірної України з футзалу до участі у чемпіонаті світу-1996[6], а також у створенні при університеті команди «Уніспорт», яку і очолював до 1998 року, після чого вона об'єдналася з іншою київською командою «Будстар» в новий клуб — «Уніспорт-Будстар», до тренерського штабу якого увійшов і Залойло[7].
1999 року став одним із засновників Футбольної асоціації студентів Києва[8].
В сезоні 2000/2001 «Уніспорт-Будстар» завоював чемпіонство[9], але одразу після цього, через фінансові труднощі команда припинила своє існування. З сезону 2003/04 по сезон 2009/2010 був начальником команди Київ-Уніспорт. Впродовж усіх цих років Володимир Залойло продовжує працювати в НУФВСУ, де тренує студентів.
Протягом своєї тренерської кар'єри Володимир Залойло входив у тренерський штаб збірної України на чемпіонатах Європи 1996 та 2005[10] років, студентських чемпіонатах світу 1994, 2008[11], 2010 рр.[12], а також молодіжної збірної України.
З 2004[13] по 2006 також очолював збірну України з пляжного футболу, з якою зайняв третє місце на чемпіонаті Європи-2004 та вийшов в 1/4 фіналу чемпіонату світу-2005[14]. 2010 року привів київську команду «Динамо-Хілд» до бронзових медалей чемпіонату України з пляжного футболу.
Титули та досягнення[ред. | ред. код]
Гравець[ред. | ред. код]
- Володар «Кубку Надії»: 1970
Тренер[ред. | ред. код]
- Чемпіон України з футзалу: 1993/1994
- Володар Кубка України з футзалу: 1992/1993
- Чемпіон України з футзалу: 2000/2001
- Команда НУФВСУ
- Срібний призер чемпіонату України серед ВНЗ з футзалу: 2008[15]
- Володар «Кубка президента України»: 1999[16]
- «Динамо-Хілд» (Київ)
- Бронзовий призер чемпіонату України з пляжного футболу: 2010 р.
Міжнародні[ред. | ред. код]
- Бронзовий призер чемпіонату Європи: 2004
- Срібний призер чемпіонату світу серед студентів: 2008
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
- Заслужений тренер України: 2001
- Почесний працівник фізичної культури та спорту України: 2009
- Почесний знак НУФВСУ «За заслуги»: 2010[17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список гравців (З-К)
- ↑ а б Легенды и гордость футзала Украины (рос.)
- ↑ Володимир Залойло отримав звання заслуженого працівника фізичної культури і спорту України. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
- ↑ Футбол-71: довідник-календар / Безносенко П. І. — К.: Здоров'я, 1971. — 88 с.
- ↑ 1994 год (рос.)
- ↑ Испанская партия // «Футбол». — 1996. — Вип. №27 (ноябрь). — С. 27. (рос.)
- ↑ 1998 год (рос.)
- ↑ ФАСК відзначили 20 років з моменту створення асоціації [Архівовано 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Створені для перемог - фільм про історію 20-річчя Футбольної асоціації студентів м. Києва - ↑ 2001 год (рос.)
- ↑ За 20 долларов медали не купишь [Архівовано 14 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Студенческая сборная Украины — серебряный призёр Чемпионата Мира! (рос.)
- ↑ 2010 год (рос.)
- ↑ Сборная Украины из пляжного футбола среди восьмерки лучших команд Европы (рос.)
- ↑ ПЛЯЖНИЙ ФУТБОЛ В УКРАЇНІ. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
- ↑ 2008 год (рос.)
- ↑ 1999 год (рос.)
- ↑ Залойло Володимир Васильович
Джерела[ред. | ред. код]
- Залойло Володимир Васильович [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.]