Зауроподи
|
Sauropods Період існування: Пізній тріас - пізня крейда |
||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
Зауроподи (Sauropoda) — група ящіротазових динозаврів. З'явилися наприкінці тріасу, набули значного поширення у пізній юрі. До часів масового крейдового вимирання усі групи, крім титанозавринів, уже вимерли. Залишки знайдені на усіх континентах крім Антарктиди. Назву Sauropoda (від грецького "Saur" — "ящірка" і "pod" — нога) групі присвоїв Отнієл Марш у 1878 році[1].
Знахідки повних скелетів зауроподів є рідкісними. Багато екземплярів, особливо найбільших, відомі тільки за окремими кістками. Також багатьом екземплярам бракує черепів, хвостів чи кінцівок.
Зміст |
Таксономія [ред.]
Останніми роками класифікація зауроподів значно стабілізувалася, хоча все ще є деякі неузгодженості, як наприклад позиція еухелопа (Euhelopus), гаплокантозавра (Haplocanthosaurus), джобарії (Jobaria) та немегтозавриних (Nemegtosauridae). Нижче наведені дві альтернативні класифікації. . У деяких випадках такі родини, як вулканодонтові (Vulcanodontidae), цетіозаврині (Cetiosauridae) та омеїзаврині (Omeisauridae) не включаються, тому що їх розглядають, як парафілетичні групи, чи навіть (у випадку Camarasauridae) поліфілетичними.
Класифікація [ред.]
Таксономія зауроподів згідно з Wilson & Sereno 1998, Yates 2003, Galton 2001,[1] та Wilson 2002,[2] з рангами згідно з Benton, 2004.[3]
- Клада Платеозаврії
- Родина Анхізаврині (Anchisauridae)
- Родина Бліканазаврині (Blikanasauridae)
- Родина Меланорозаврині (Melanorosauridae)
- Родина Вулканодонтозаврині )Vulcanodontidae)
- Родина Цетіозаврині (Cetiosauridae)
- Родина Омеїзаврині (Omeisauridae)
- Родина Платеозаврині (Plateosaurus)
- Клада Турізаврії (Turiasauria)
- Division Неозауроподи (Neosauropoda)
- Надродина Диплодокоїди (Diplodocoidea)
- Родина Гігантозаврині (Rebbachisauridae)
- Родина Дикреозаврині (Dicraeosauridae)
- Родина Диплодокові (Diplodocidae)
- Subdivision Макронарії (Macronaria)
- Родина Брахіозаврині (Brachiosauridae)
- Родина Камаразаврині (Camarasauridae)
- Родина Еухелопові (Euhelopodidae)
- Надродина Титанозавроїди (Titanosauroidea)
- Надродина Диплодокоїди (Diplodocoidea)
Філогенетика [ред.]
Спрощена кладограма згідно з Wilson, 2002.[2]
| Sauropoda |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Завроподні динозаври могли сприяти мезозойському потеплінню[4] [ред.]
Одним з джерел утворення метану, сильного парникового газу, є травоїдні ссавці, що виробляють його за рахунок ферментативного розкладання целюлози. Вчені з Глазго, Лондона і Ліверпуль, виходячи із зустрічальності кісток завроподів у верхньоюрській формації Моррісон на заході США, припустили, що гігантські рослиноїдні ящери, які, ймовірно, теж ферментували їжу і виділяли метан, могли зробити істотний вплив на клімат юрського і крейдяного періодів.
Виходячи з того, що сучасні нежуйні ссавці виробляють метану приблизно 0,18 л в день на 1 кг власної маси, було обчислено, що один апатозавр міг би виділяти 2675 л цього газу в день. Враховуючи щільність метану при стандартній температурі і тиск того періоду, це приблизно 1,9 кг на день, або 690 кг на рік. Таким чином, при певній щільності популяції завроподів і загальній площі рослинного покриву Землі близько 75х106 км2 (що становить приблизно половину площі суші в той період) загальний обсяг метану, виробленого динозаврами, міг наближатися до 520 млн т на рік.
Враховуючи дуже великі розміри завроподів, які набагато перевершують розміри будь-яких наземних ссавців, включаючи викопних гігантів, основну проблему для них представляв надлишок тепла, що утворюється в процесі травлення (гігантотермія), а не його недолік. Не випадково до розмірів кита ссавці змогли дорости тільки у водному середовищі, де надлишок тепла легко відводиться в зовнішнє середовище. Водний спосіб життя завроподів, знову ж приписуваний їм у рамках колишньої парадигми, не знаходить підтвердження в викопному літописі. Так що великі стада гігантотермних ящерів, що мирно паслися на суші, цілком могли підгазовувати атмосферу в величезних обсягах[5][6][7].
Ресурси Інтернету [ред.]
- Стаття в Англомовній Вікіпедії.
- Nigersaurus taqueti (укр.)
Примітки [ред.]
- ↑ Marsh, O.C. (1878). "Principal characters of American Jurassic dinosaurs. Part I". American Journal of Science and Arts 16: 411-416
- ↑ а б Wilson, J. A. (2002). "Sauropod dinosaur phylogeny: critique and cladistic analysis." Zoological Journal of the Linnean Society, 136: 217-276.
- ↑ Benton, M.J. (2004). Vertebrate Palaeontology, Third Edition. Blackwell Publishing, 472 pp.
- ↑ Журавлёв А. Завроподные динозавры могли способствовать мезозойскому потеплению
- ↑ Felisa A. Smith, Scott M. Elliott, S. Kathleen Lyons. Methane emissions from extinct megafauna // Nature Geoscience. - 2010. - V. 3. - P. 374–375.
- ↑ David M. Wilkinson, Euan G. Nisbet, Graeme D. Ruxton. Could methane produced by sauropod dinosaurs have helped drive Mesozoic climate warmth? // Current Biology. - 2012. - V. 22. - P. R292–R293.
- ↑ A. J. (Tom) van Loon. Were sauropod dinosaurs responsible for the warm Mesozoic climate? // Journal of Palaeogeography. - 2012. - V. 1. - P. 138–148.
