Зведення Вавилонської вежі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зведення Вавилонської вежі
Pieter Bruegel the Elder - The Tower of Babel (Vienna) - Google Art Project - edited.jpg
Пітер Брейгель старший«Зведення Вавилонської вежі »
Творець: Пітер Брейгель старший
Час створення: 1563
Розміри: 114 х 155 см
Матеріал: Полотно,олійні фарби
Зберігається: Відень, Австрія
Музей: Музей історії мистецтв

Зведення Вавилонської вежі або Вавілонська вежа (велика) - відомий твір нідерландського художника середини 16 століття - Пітера Брейгеля старшого.

Традиційний сюжет[ред.ред. код]

Історичні відомості доводять, що Вавілонська вежа - не вигадка і не примара розпаленої уяви хворого, а реально існуюча споруда в минулому. Вавілонська вежа згадана в творі давньогрецького історика Геродота, що мандрував Близьким до Європи Сходом і відвідав землі Вавілону у 458 році до н.е. Ще старіші відомості про цю вежу має Біблія, авторитет якої був незаперечним для вірних протягом декількох століть, незважаючи на накопичені в ній помилки і перекручення.

Вежа в самому Вавілоні мала ритуальне значення і уособлювала драбину, кам'яні сходи. За віруваннями тих часів верховний Бог мав зійти з неба сходами вежі, а люди мали піднятися до нього. Сходовий силует веж підтвердили і археологічні знахідки Нового Часу на землях Вавілону, і скопійовані мінарети мусульман, що захопили і підкорили ці землі в добу раннього середньовіччя.

Стінописи та мозаїки християн доби раннього середньовіччя часто зверталися до сюжету. Але ніхто не бачив наочно вежі, тому спирались на досвід створення велетенських споруд того часу. Вавілонська вежа, схожа зовнішньо на велетенські европейські споруди, зустрічається на християнських середньовічних мініатюрах, в мозаїках Венеції. Історикам відомі навіть мініатюрні різьблені рельєфи з фантазійними зображеннями суто Вавілонської вежі.

В 16 столітті сюжет «Зведення Вавилонської вежі» отримав поширення в німецькій гравюрі. Митці німецьких князівств, завжди зацікавлені в пейзажних мотивах, почали вносити пейзажне оточення і в сюжети з Вавілонською вежею. Окрім пейзажу - додавали ремісників, будівельників та етапи самого будівництва, сценки використання тогочасної будівельної технології. Саме ці зображення добре знав Пітер Брейгель і наслідував їх у власних композиціях.

Але нове віровчення ( християнство ) зробило інші акценти на легенді, ніж вавілоняни. Якщо зустріч з верховним Богом у вавілонян була сповнена позитиву і надій на краще, у християн - це символ глупоти і гріховності людства, що побажало зрівнятися в могутності з Богом, зазіхнувши на утаємничений, незрозумілий для людей акт божого творіння. Ймовірно, негативне сприйняття вежі і її будівництва йшло від полонених евреїв, які в якості рабів працювали на будівництві ритуальних веж Вавілону. Раби не могли сприймати велетенську споруду чужої релігії, важку працю на чужинців і знущання - позитивно, що й успадкували творці біблійних текстів.

Опис твору[ред.ред. код]

Цар Німрод і будівничі.

З високого пагорбу понизу праворуч відкривається величний краєвид - до самого обрію - портового міста, оточеного фортечними мурами. На пагорбі відбувається зустріч будівничих вежі з царем Німродом. Цар в оточенні вельмож і почесної варти вислухує архітектора. До вельможних гостей на колінах наближаються каменярі, що покинули працю. Адже цар зайшов на майданчик, де обтесують кам'яні брили, що теж підуть на облицювання велетенської споруди.

Художник у подробицях подав декілька подібних майданів, де видобувають камінь для споруди. Будівництву вежі підкорене життя і діяльністьі міста, і передмість. Про це свідчать вітрильники, що прибувають з харчами та цеглою в порт. На набережній вже приготували нові партії червоної цегли, яку готують для перевезення. Художник подав різні етапи як самого будівництва, так і сцени життя міфічного на той час міста Вавілон, що нагадує мистецтвознавцям середньовічний портовий Антверпен.

Фрагмент картини

Гора в порту стала і кам'яним кар'єром, і підмурками для велетенської споруди. Пітер Брейгель комбінував узагальнене зображення будівництва з безліччю мініатюрних подробиць. Їх кількість настільки завелика, що кожна з них могла би бути сюжетом окремих картин. Готовий твір роками роздивлялись ретельно і уважно, помітивши і будівельні механізми, відомі з доби готики, і хресну ходу з червоним балдахіном, і драбини та будівельне риштування, і сценки життя міста, і навіть будівничого, що покинув працю і годує птахів.

Наслідував Пітер Брейгель і нешатитвне ставлення до зведення велетенської споруди. На картині, що зберігає Музей історії мистецтв, добре відчутно, що будівництво триває давно настільки, що місцями вежа вже почала руйнуватися. Значні її частини або недобудовані, або вже покинуті. Хмара, що прикрива верхівку вежі, підкреслює велич недобудованої споруди. Але вже прийшло відчуття, що вежу неможливо завершити ніколи.

Варіанти[ред.ред. код]

Відомі щонайменше чотири варіанти композицій Пітера Брейгеля на сюжет «Зведення Вавилонської вежі» :

  • мініатюра, що належала відомому художнику-мініатюристу Джуліо Кловіо
  • картина, шо належала купцю Ніколасу Йонгелінку
  • картина, датована 1653 роком, що належить нині Музей історії мистецтв у місті Відень
  • варіант меньшого розміру в місті Роттердам ( Музей Бойманс ван Бенінген).

Композиція Пітера Брейгеля користувалася неабиякою популярністю у 16 столітті і неодноразово ставала зразком для копій, варіантів та імпровізацій на цю ж тему аж до 17 століття для митців різного ступеню обдарування.

Джерела[ред.ред. код]

  • Алпатов М. «Питер Брейгель Мужицкий». — М., 1939.
  • Климов P. «Питер Брейгель». — М., 1959.
  • Гершензон-Чегодаева Н. М.«Брейгель». — М., 1983.
  • Роз Мари и Райнер Хаген, «Брейгель». — М.: Taschen/Арт-Родник, издание на русском языке, 2002. — 95 с. — ISBN 3-8228-7150-8.
  • Bastelaar R. van, Hulin de Loo G. Peter Bruegel l’Ancien, son oeuvre et son temps, v, 1-2. — Brux., 1906—1907.
  • Grossmann F. Peeter Brueghel. — L.: Firenze, 1956.
  • Rocquet C.-H. Breuegel ou l’atelier des songes. — Paris, 1987;
  •  : Роке К. А. «Брейгель» (серия «Жизнь замечательных людей»). — М.: «Молодая гвардия », 2008.(русск.пер.)— 304 с. — ISBN 978-5-235-03134-0.
  • Rocquet C.-H. Breuegel ou l’atelier des songes. — Paris, 1987;
  • Rucker R. As above, so below: A novel of Peter Bruegel. — New York: Forge, 2002.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]