Пітер Брейгель старший

Пітер Брейгель Старший
Pieter Brueghel
П.Брейгель:« Митець і знавець » (Автопортрет ?), 1565 р.
Дата народження	між 1525—1530
Місце народження	Бреда(?)
Дата смерті	9 вересня 1569(1569-09-09)
Місце смерті	Брюссель
Національність	фламандець
Жанр	пейзаж, жанровий живопис
Навчання	Пітер Куке Ван Алст
Вплив	Ієронімус Босх

Пі́тер Бре́йгель-старший, відомий іще як «Мужицький» (нід. Pieter Bruegel de Oude, МФА: [ˈpitər ˈbrø:ɣəl]; близько 1525 — 9 вересня 1569) — (фламандський) живописець та графік, найвідоміший і найзначніший із носіїв родинного прізвища пензлярів. Майстер пейзажу та жанрових сцен. Батько художників Пітера Брейгеля молодшого (Що з пекла) і Яна Брейгеля старшого (Що з раю).

Життєпис

Пітер Брейгель народився десь між 1525 и 1530 рр. (точна дата невідома). Серед можливих місць його народження зазначають місто Бреда в провінції Брабант, та ще селище Брьогел неподалік цього міста.

Первинно прізвище митця писалося Brueghel, і так само воно писалося у його дітей; однак з 1559 р. він почав підписувати свої картини Bruegel.

Навчався у Пітера Кука ван Альста — придворного художника імператора Карла V.

У 1551 році прийнятий в антверпенську Гільдію живописців.

У 1553 здійснює подорож до Франції, Італії, Швейцарії. Був зворушений давніми пам'ятками Риму та шедеврами Відродження, морськими стихіями та живописними гаванями Середземномор'я. Але подорожні враження відбилися лише в створенні пейзажів. В картинах побутового жанру митець і надалі спирався на національні реалістичні традиції з залишками готицизмів, а ніяк не наслідуючи ні гармонійні риси живопису майстрів італійського Відродження, ні компромісні риси творів нідерландських митців так званого романизму (Франс Флорис, Міхель ван Коксі, Корнеліс ван Клеве, Ламберт Ломбард).

Своє довготривале прізвисько «Мужицький» дістав за живописну серію «Пори року» та за пристрасть до зображення нешляхетних, неаристократичних персонажів («мужиків»). Адже живопис століттями був монополізований аристократичними родинами Західної Європи і обслуговував перш за все їх потреби.

У середині життя жив та працював в Антверпені, в 1563 р. переїхав до Брюсселя.

Помер митець 5 вересня 1569 р. в Брюсселі. Похований у брюссельській церкві Богородиці (в каплиці).

До 20 століття збережено 45 живописних полотен майстра і багато ескізів. З усіх картин, що збереглися, близько третини має Музей історії мистецтв у Відні.

«Мізантроп». 1568. Національний музей та галерея Каподімонте. Неаполь.

Пітер Брейгель старший, «Сліпі», 1568, музей і галерея Каподімонте

Творчість

Брейгель був одним з основоположників фламандського і голландського реалістичного мистецтва. У своїй творчості гостро критикував вади сучасного йому суспільства, обстоюючи народно-демократичний ідеал справедливості. Вивчаючи спадщину Босха, Брейгель шукав шлях до народної, національної художньої мови. Джерелом його натхнення стають фольклор, народні звичаї. З них запозичив Брейгель і алегоричну, гротескну, а часто і фантастичну форму, в якій виявлялася мудрість народу доби пізнього середньовіччя (серія гравюр «Пороки» та «Доброчесності», картина «Прислів'я»). Проте живе спостереження в творах Брейгель бере верх над елементами фантастики («Бій посту і масляниці», «Дитячі ігри», «Селянський танок»).

Пізніше критика художника стає менш прихованою і гострішою («Жирна та пісна кухні» тощо) і водночас поглиблюється розуміння могутніх сил народу. У відомій серії «Місяці року» Брейгель розкриває величну красу рідного краю, оспівуючи звичаї, життя і побут людей непривілейованих верств. В картинах «Селянське весілля» та «Селянський танок», пройнятих народним гумором, художник утверджує естетичну цінність образу простої людини, підкреслюючи незламну життєву силу народу. Разом з тим Брейгель бачив і трагічні сторони життя. В «Перепису в Віфлеємі» та «Віфлеємському винищенні немовлят», прикриваючись релігійною темою, Брейгель показує знущання загарбників-іспанців; в картинах «Каліки», «Сліпі» та «Сорока на шибениці» присутній гіркий роздум над трагічними подіями сьогодення , народною долею в скрутних умовах господарювання чужинців на рідній землі.

Переборюючи середньовічне світосприйняття й умовності художньої мови, Брейгель досягає художнього узагальнення і закладає основи розвитку реалістичного жанрового та пейзажного живопису нових часів, особливо в мистецтві Фландрії та Голландії 17 ст.

Деякі відомі роботи

« Мисливці на снігу ». 1565

• «Шлях на Голгофу», 1564, Музей історії мистецтв, Відень
• «Тріумф смерті», 1562, Прадо (музей), Мадрид
• «Навернення Савла в апостола Павла», 1567, Музей історії мистецтв, Відень
• «Перепис у Віфлеємі», 1566, Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
• «Побиття немовлят» 1566, Музей історії мистецтв, Відень
• «Нідерландські прислів'я», 1559, Берлінська картинна галерея
• «Морський бій у гавані Неаполя» 1558—1562, Галерея Доріа Памфілі, Рим
• «На шляху до Єгипта», 1563, Інститут Курто, Лондон
• «Падіння Ікару», 1558, Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
• «Падіння бунтівних ангелів», 1562, Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
• «Зведення Вавилонської вежі», 1563, Музей історії мистецтв, Відень

Зимовий пейзаж з птахами та ковзанярами.

• «Вавілонська вежа» ( мала ), Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам
• «Держава ледарів», 1567, Стара Пінакотека, Мюнхен
• « Селянське весілля», 1568, Музей історії мистецтв, Відень
• «Притча про сліпих», 1568, Музей Каподімонте, Неаполь
• «Поклоніння волхвів», 1564, Національна галерея (Лондон)
• «Христос та жінка, викрита в прилюбодії», 1565
• Цикл картин «Дванадцять місяців», сюжети яких засновані на Часослові; первісно мав 6 чи 12 картин, з яких збереглося лише п'ять:
  • «Мисливці на снігу» (Hunters in the Snow), 1565, Музей історії мистецтв, Відень
  • «Повернення стада», 1565, Музей історії мистецтв, Відень
  • «Сінокіс», 1565, Національна галерея (Прага)
  • «Збір зерна», 1565, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
  • «Непогода», 1565, Музей історії мистецтв, Відень

Галерея

• 

  «Похмурий день»

• 

  « Зведення Вавилонської вежі »,Музей історії мистецтв, Відень

• 

  «Косовиця»

• 

  «Фламандські прислів'я», Берлінська картинна галерея, Берлін

Бібліографія

• Алпатов М., Питер Брейгель Мужицкий, М., 1939;
• Климов P., Питер Брейгель, М., 1959;
• Гершензон-Чегодаева Н. М. Брейгель. М., 1983
• Bastelaar R. van, Hulin de Loo G., Peter Bruegel l'Ancien, son oeuvre et son temps, v, 1-2, Brux., 1906—1907;
• Grossmann F., Peeter Brueghel, L.- Firenze, 1956
• Rocquet, C.-H., Breuegel ou l'atelier des songes, Paris, 1987;
• Rucker, R. (2002). As above, so below: A novel of Peter Bruegel. New York: Forge.

Посилання

• Пітер Брейгель Старший. Картини та біографія
• Галерея картин Пітера Брейгеля старшого
• Biography at the Web Gallery of Art
• Pieter Bruegel the Elder at Olga’s Gallery
• Complete list of paintings. Includes all of the 100 proverbs from the painting, with explanation (in French).
• Творчість Брейгеля заклало основу розвитку нідерландської школи
• Битвы и праздники жизни. Художник-философ Питер Брейгель Старший (рос.)

Джерела

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Див. також

• Північне Відродження
• Маньєризм
• Антверпенська школа