Зона ахімси
Зона ахімси або Зона миру (англ. Zone of Ahimsa) — політична програма, запропонована Далай-ламою XIV у вересні 1987 року, яка полягає в розширенні «повністю демілітаризованої зони ненасильства, якою він пропонує зробити спочатку Тибет, й до розмірів земної кулі»[1][2]. Передбачається, що Тибет як зона миру буде звільнений від будь-яких видів зброї і буде місцем гармонійного співіснування людини і природи[3].
План Далай-лами XIV по відновленню миру і прав людини в Тибеті відомий також як метод «серединного шляху» (middle way). За його висунення Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру в 1989 році[3].
План миру в Тибеті з п'яти пунктів (1987)[ред. | ред. код]
21 вересня 1987 року на тлі збільшеного інтересу до питання Тибету[4] Далай-лама був запрошений виступити перед членами Конгресу США, де він представив План миру в Тибеті, який складався з п'яти пунктів (The Five Point Peace Plan) :
- перетворення всього Тибету в зону миру;
- відмова від політики переселення китайського населення до Тибету, що становить загрозу для самого існування тибетців як нації;
- повага до засадничих прав людини і демократичних свобод, які є у тибетського народу;
- відновлення та охорона навколишнього середовища Тибету і відмова від використання Китаєм Тибету для виробництва ядерної зброї і поховання ядерних відходів;
- початок чесних переговорів про статус Тибету в майбутньому і відносинах між тибетським і китайським народами.
Перший пункт плану світу з Тибету звучав так :
Я пропоную перетворити весь Тибет, включаючи східні провінції Кхам і Амдо, в зону «ахімси» (термін на санскриті, що означає стан миру та ненасильства). Створення такої зони світу узгоджується з історичною роллю Тибету як мирної і нейтральної буддійської нації і буферної держави, яка розділяє великі держави континенту.
На думку Далай-лами, створення зони ахімси дасть можливість розвивати неагресивні взаємини між Індією і Китаєм, усунувши необхідність концентрації військової сили у своїх кордонів[5].
Далай-лама закликав перетворити Тибет в найбільший парк у світі зі строгими законами для захисту дикої природи, забороною на будівництво АЕС, стимулюванням мирних і екологічних ініціатив, заохоченням міжнародних і регіональних організацій із захисту прав людини[5].
Китайські вчені вважають пропозицію Далай-лами закликом до незалежності Тибету де-факто[6]. 17 жовтня 1987 року китайський уряд відхилив план миру в Тибеті Далай-лами.
Страсбурзька пропозиція (1988)[ред. | ред. код]
Відхилення плану миру, запропонованого Далай-ламою, викликало демонстрації всередині Тибету, які були швидко припинені. Новина про це поширилася світовими ЗМІ, викликавши нову хвилю інтересу до Тибету[5].
15 червня 1988 року Далай-лама XIV був запрошений виступити перед Європейським парламентом у Страсбурзі[7], де він представив опрацьований план миру з п'яти пунктів, зробивши основний акцент на правах тибетців жити вільно[5]. 14 жовтня Європейський парламент видав резолюцію, висловивши своє занепокоєння з питання Тибету[8].
Отримання Нобелівської премії миру. Порівняння з Махатмою Ґанді[ред. | ред. код]
У жовтні 1989 року Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру. Нобелівський комітет відзначив постійне протидію Далай-лами поширенню насильства та в боротьбі за звільнення Тибету від китайської окупації і його «конструктивні і далекоглядні пропозиції для вирішення міжнародних конфліктів, питань про права людини і глобальних екологічних проблем»[9]. Далай-лама вважається наступником ненасильницького підходу Махатми Ґанді, і Комітет розглядав вручення Нобелівської премії, в тому числі як підношення в пам'ять про індійську лідерку.
Далай-лама неодноразово говорив, що життя Махатми Ґанді надихає його[9][10]. На думку оглядача Д. Радишевського, Далай-лама XIV є єдиним політиком в світі після Махатми Ґанді, здатним робити сьогодні народно-визвольний рух ненасильницьким[2].
Серединний шлях[ред. | ред. код]
В інтерв'ю 2010 року Далай-лама описав «Серединний шлях» в питанні Тибету наступним чином:
Ми говоримо про «Серединний шлях». Ми незадоволені нинішньою політикою в Тибеті. Вона руйнівна для свободи віросповідання та культурної спадщини, а також вельми негативно позначається на стані навколишнього середовища. Але при цьому ми не прагнемо до відділення від Китаю, оскільки Тибет — це країна без виходу до моря, відстала в матеріальному відношенні. Все тибетці хочуть бачити модернізований Тибет. Тому залишатися в складі Китайської Народної Республіки — в наших інтересах, якщо ми хочемо матеріального розвитку. Але за умови, що нам буде надана значна автономія і самоврядування в питаннях культури, освіти, релігії, тобто в тих областях, з якими тибетці впораються краще. У цих питаннях вирішальне слово має бути за Тибетом. Ось що ми називаємо «Серединним шляхом».[11]
Термін «серединний шлях» вживається за аналогією з однойменним поняттям з буддизму.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Андреев А. И. Тибет в политике царской, советской и постсоветской России. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; Изд-во А.Терентьева «Нартанг», 2006.- 464 с. ISBN 5-288-03813-9 ISBN 5-901941-16-0. — С.403 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Радышевский Д. Земной Будда: лидер без страны // Московские новости. 1994. 15-22 мая. С.14
- ↑ а б ДАЛАЙ-ЛАМА [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] // онлайн-энциклопедия Кругосвет
- ↑ Patricia Cronin Marcello, с.132
- ↑ а б в г Patricia Cronin Marcello, с.133
- ↑ Rongxing Guo, Carla Freeman Managing Fragile Regions: Method and Application. — Springer, 2010. ISBN 978-1-4419-6435-9. С.64 [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Address to the Members of the European Parliament [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] // Страсбург, 15 июня 1988 года
- ↑ M. G. Chitkara Human rights: commitment and betrayal. — APH Publishing, 1996. — С.136
- ↑ а б Tore Frängsmyr, Irwin Abrams Peace, 1981—1990. — World Scientific, 1997. ISBN 981-02-1181-3, ISBN 978-981-02-1181-3. — С.233 [Архівовано 31 березня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Mahatma Gandhi is my inspiration, says Dalai Lama [Архівовано 10 лютого 2008 у Wayback Machine.] // The Hindu, 2006.01.04
- ↑ Далай-лама в гостях у Ларри Кинга [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // 22.02.2010
Література[ред. | ред. код]
- Robert Thurman,Robert A. F. Thurman. Why the Dalai Lama matters: his act of truth as the solution for China, Tibet, and the world. — ISBN 1582702209, 9781582702209.
- Rongxing Guo, Carla Freeman. Tibet as a fragile border in international politics // {{{Заголовок}}}. — Springer, 2010. — С. 62-68. — ISBN 1441964355, 9781441964359.
- Rakesh Raman Jha. {{{Заголовок}}}. — Northern Book Centre, 2003. — 152 с. — ISBN 8172111479, 9788172111472.
- Patricia Cronin Marcello. International support for Tibet // {{{Заголовок}}}. — Greenwood Publishing Group, 2003. — С. 132-135. — ISBN 0313322074, 9780313322075.
- Hubertus von Welck. {{{Заголовок}}}. — Orient Blackswan, 2003. — 488 с. — ISBN 8125025553, 9788125025559.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Dalai Lama XIV The Five Point Peace Plan // 21 вересня 1987 року (англ.)
- Далай-лама XIV План миру в Тибеті з п'яти пунктів [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // 21 вересня 1987 року
- Dalai Lama XIV Strasbourg Proposal 1988 [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)