Йозеф Тербофен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Тербофен
нім. Josef Terboven
Ім'я при народженні нім. Josef Antonius Heinrich Terboven
Народився 23 травня 1898(1898-05-23)[1][2][3]
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 8 травня 1945(1945-05-08)[1][2] (46 років)
Skaugumd, Аскер, Акерсгус, Норвегія
·Динаміт
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство СА
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат рейхстагу Третього рейхуd і Reichkommisar for the occupied Norwegian territoriesd
Військове звання обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
IMDb ID 5231564

Йозеф Антон Юліус Тербофен (нім. Josef Antonius Heinrich Terboven; 23 травня 1898, Ессен, Німецька імперія8 травня 1945, замок Скаугум, Осло, Норвегія) — німецький державний діяч, обергруппенфюрер СА (1936).

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення Вищої реальної школи в Гамбольті в 1915 році, вступив добровольцем до армії. Учасник Першої світової війни, лейтенант. Демобілізований в 1918 році.

В 1923-1925 роках працював в банку, в 1923 році вступив в НСДАП.

З 1925 року - на партійній роботі. Керував ортсгруппою в Ессені. Одночасно був керівником СА Ессена. А з 1927 року керував уже всією партійною організацією району Ессен. В 1928 році призначений гауляйтером Ессена.

З 14 вересня 1930 року - народний депутат Рейхстагу від Західного Дюссельдорфа, з липня 1933 року - прусський державний радник. Вважався одним з найбільш фанатичних прихильників Гітлера. Напередодні «Ночі довгих ножів» 1934 року Адольф Гітлер вирушив на весілля Тербофена в Ессен, призначене на 28 червня 1934 року, що було кроком з підготовки знищення вищого керівництва СА. Один з головних керівників подій «Ночі».

З 5 лютого 1935 року - обер-президент Рейнської провінції. З вересня 1939 року, після початку Другої світової війни, призначений імперським комісаром оборони VI військового округу, а з 1942 року - і всього Ессена.

19 квітня 1940 року призначений Імперським комісаром Норвегії. Спільно з вищим керівником СС і поліції Норвегії Вільгельмом Редісом займався організацією каральних акцій проти мирного населення і партизан Норвегії.

Після висадки союзницьких військ у Норвегії в 1945 році, побоюючись арешту, покінчив життя самогубством, підірвавшись гранатою разом з Редісом.

Нагороди[4][ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Norsk biografisk leksikonKunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  2. а б в TracesOfWar
  3. Munzinger Personen
  4. Terboven, Josef Antonius Heinrich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь. — М.: Вече, 2000. — С. 358—359. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: АСТ; Астрель, 2002. — С. 593—595. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (АСТ); 5-271-05091-2 (Астрель).
  • Залесский К. А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 506—507. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.