Калькулятор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
сучасний інженерний калькулятор

Калькулятор (лат. Calculator):

  1. Електронно-обчислювальний пристрій для виконання операцій над числами або алгебраїчними формулами;
  2. Комп'ютерна програма, яка емулює функції калькулятора.
  3. Спеціалізована програма, яка автоматично проводить деякий вид розрахунків
  4. Застаріла професія (людина, що здійснювала калькуляцію).

В СРСР для позначення малогабаритного обчислювального пристрою використовувався термін «мікрокалькулятор», вперше застосований у 1973-му році для мікрокалькулятора «Електроніка Б3-04». Просто «калькуляторами» називали великі за розміром настільні обчислювальні пристрої. І настільні, і мікрокалькулятори офіційно називалися електронними клавішними обчислювальними машинами («ЭКВМ — электронные клавишные вычислительные машины»).

Сьогодні, у зв'язку з тим, що в англійській мові використовується тільки термін «калькулятор» (Calculator), термін «мікрокалькулятор» поступово виходить з обігу.

Сучасні калькулятори є електронними пристроями. У минулому для математичних обчислень використовувалися абак, рахівниця, математичні таблиці (особливо таблиці логарифмів), логарифмічні лінійки і механічні або електромеханічні арифмометри.

Популярними сьогодні є калькулятори, вбудовані в персональні комп'ютери, стільникові телефони, КПК і навіть наручний годинник.

Етимологія[ред.ред. код]

Латинське слово calculator («лічильник; той, що рахує») походить від дієслова calculo («рахую, підраховую»), який у свою чергу походить від слова calculus — «камінчик» (камінці використовувалися для рахунку); calculus ж є зменшувальне від calx — «вапно».

Типи калькуляторів[ред.ред. код]

Калькулятор — універсальний обчислювальний пристрій[ред.ред. код]

  • Найпростіші калькулятори мають невеликі розміри і вагу, один регістр пам'яті і невелике число функцій. Призначені для широкого кола споживачів.
  • Бухгалтерські калькулятори мають додаткові засоби для роботи з грошовими сумами (кнопки «00» і «000», фіксована кількість розрядів дробової частини, автоматичне округлення). Як правило, мають настільні габарити. Призначені для всіх, хто змушений рахувати гроші: бухгалтерів, касирів і т. д.
  • Інженерні (англ. Scientific): призначені для складних наукових та інженерних розрахунків. Мають велику кількість функцій, включаючи обчислення всіх елементарних функцій, статистичні розрахунки, задання кутів в градусах, мінутах і секундах. Для складних обчислень застосовуються дужки або зворотний польський запис.
  • Візуальні калькулятори дозволяють вводити довгий вираз і редагувати його. При натисканні кнопки «=» відбувається обчислення значення цього виразу. Такі калькулятори дорогі і трохи незручні для простих розрахунків, проте зручні, коли потрібно провести велику кількість однотипних розрахунків з різними аргументами.
  • Програмовані калькулятори мають можливість вводити і виконувати програми користувача. Мають велику кількість регістрів пам'яті (10 і більше). По функціональності наближаються до найпростіших комп'ютерів. В залежності від моделі програмовані калькулятори мають кілька типів вбудованих мов програмування: найпростіша (запам'ятовує тільки натискання клавіш без виведення на екран); така, що відображає коди команд (зазвичай використовуючи зворотний польський запис), Бейсік або власна мова програмування, наближена до Бейсік.
  • Графічні калькулятори мають графічний екран, що дозволяє будувати графіки функцій або навіть виводити на екран довільні малюнки.

Історія[ред.ред. код]

  • 1954: фірма IBM продемонструвала перший повністю транзисторний калькулятор
  • 1957: IBM почала випуск перших комерційних калькуляторів на транзисторах (IBM 608)
  • 1963: Розпочато випуск першого масового калькулятора — ANITA MK VIII (Англія, на газорозрядних лампах, повна клавіатура для введення числа + десять клавіш для введення множник).
  • 1964: Розпочато випуск першого масового повністю транзисторного калькулятора — FRIDEN 130 (США, 4 регістра, використовувалася «зворотна польська нотація»). Розпочато випуск першого серійного вітчизняного калькулятора «Вега».
  • 1965: компанія Wang Laboratories випустила калькулятор Wang LOCI-2, який міг обчислювати Логарифми.
  • 1969: Випущено перший настільний програмований калькулятор — HP 9100A (США, транзисторний, використовувалася «зворотнія польська нотація»).
  • 1970: почалася продаж калькуляторів, які можна тримати в руці (фірми Sharp і Canon, вага калькуляторів близько 800 г). Перший вітчизняний калькулятор, виконаний з використанням інтегральних мікросхем — Іскра 110.
  • 1971: з'явився перший кишеньковий калькулятор — модель 901B фірми Bomwar розміром 131 × 77 × 37 мм, C 4 операціями та 8-розрядним «червоним» індикатором (на світлодіодах); ціна $ 240.
  • 1972: з'явився перший інженерний калькулятор — HP-35 фірми Hewlett Packard;
  • 1974: Перший вітчизняний мікрокалькулятор — «Електроніка Б3-04» (вперше використаний термін «мікрокалькулятор»).
  • 1975: з'явився калькулятор HP-25C, в якому програми і дані не пропадали при вимиканні живлення.
  • 1977: розроблений перший радянський кишеньковий програмований мікрокалькулятор «Електроніка Б3-21».
  • 1979: Hewlett Packard випустила перший калькулятор з алфавітно-цифровим індикатором — HP-41C. Він був програмувальних, з можливістю підключення додаткових модулів — RAM, ROM, пристрою читання штрих-кодів, касети з магнітною стрічкою, флоппі-дисків, принтерів, роз'ємів RS-232, HP-IL, HP-IB.
  • 1980: з'явився Б3-34.
  • 1985: з'явилися МК-61 і МК-52.
  • 1985: з'явився перший програмований калькулятор з графічним дисплеєм Casio FX-7000G.
  • 2007: з'явився останній (на сьогоднішній день) російський калькулятор МК-152.

Див. також[ред.ред. код]