Кам'янка білогруда
| Кам'янка білогруда | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білогруда кам'янки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Oenanthe monacha (Temminck, 1825) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кам'янка білогруда[2] (Oenanthe monacha) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Мешкає в Західній Азії і на північному сході Африки.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15,5-17 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Під час сезону розмноження у самців обличчя, спина, верхня частина грудей і крила чорні. На верхній частині голови біла пляма, живіт, нижня частина грудей і надхвістя білі. Хвіст білий, центральні стернові пера на кінці чорні, на кінчиках крайніх стерновіх пер невеликі чорні плямки. Самиці мають рівномірно піщане забарвлення, верхня частина тіла у них світліша, крила більш темні. Хвіст піщаного кольору, центральні стернові пера на кінці коричневі, на кінчиках крайніх стерновіх пер невеликі коричневі плямки. Надхвістя охристе.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білогруді кам'янки поширені на північному сході Судану, на півночі і сході Єгипту, в Ізраїлі, Йорданії, Саудівській Аравії, Ємені, Омані, ОАЕ, Ірані і південному Пакистані, регулярно трапляються в Сирії, Іраці, Кувейті, Катарі і на Кіпрі[4]. Вони живуть в кам'янистих пустелях і напівпустелях, серед скель. в сухих руслах річок (ваді). Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Білогруді кам'янки часто трапляються поблизу водойм, де вони живляться кліщами та іншими паразитами верблюдів, яких приводять на водопій. Гніздо чашоподібне, розміщується в тріщинах серед скель. В кладці від 3 до 5 блакитнуватих яєць, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 14-15 днів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Oenanthe monacha. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 06 травня 2022.
- ↑ Tarsiger.com
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |