Ємен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Ємен
الجمهورِيّة اليَمَنيّة
Al-Jumhūriyyah al-Yamaniyyah

Прапор Ємену Герб Ємену
Прапор Герб
Девіз: «Аллах, аль-Ватан, аль-Таура, аль-Вехда»
«Бог, Нація, Революція, Єдність»
Гімн: Єдина Республіка
Розташування Ємену
Столиця Сана
15°21′ пн. ш. 44°12′ сх. д. / 15.350° пн. ш. 44.200° сх. д. / 15.350; 44.200
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Державний устрій Президентська республіка
 - Президент Абд Раббо Мансур Хаді
 - Прем'єр-міністр Мухаммед Басіндава
Становлення  
 - Об'єднання 22 травня 1990 
Площа
 - Загалом 527 968 км² (49-те)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка липень 2005 р. 20,975,000 (51-ше)
 - Густота 40/км² (160-те)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $19.480 мільярдів (110-те)
 - На душу населення $900 (175-те)
ІРЛП  (2004) 0.492 (низький) (150th)
Валюта Єменський реал (YER)
Часовий пояс  (UTC+3)
Коди ISO 3166 YEM
Домен інтернету .ye
Телефонний код +967

Є́мен, Респу́бліка Є́мен, країна в південно-західній Азії, межує на півночі з Саудівською Аравією і Оманом на сході. Омивається Аравійським морем на півдні та Червоним на заході. Ємену належать острови Камаран, Перім, Сокотра та інші.

Єменська Республіка була утворена 22 травня 1990 року внаслідок об'єднання Єменської Арабської Республіки (ЄАР, або Північний Ємен) і Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ, або Південний Ємен).

Назва країни «аль-яман» може бути перекладена з арабської мови як «права сторона» або «щастя», «благоденство». Ємен займає більшу частина території, яку древні римляни називали «Арабіа Фелікс» («Щаслива Аравія»).

Столиця Ємену Сана

рельєф: спекотна, волога прибережна рівнина, здіймається до плато і переходить в пустелю;

експорт: бавовна, кава, виноград, овочі;

Назва[ред.ред. код]

Арабське слово «аль-ємен» (араб. اليَمَن‎) означає «правий» (тобто «по правий бік від Мекки»). Натомість «лівою» називають Сирію — араб. الشام‎ (аш-шам), втім ця назва є неофіційною.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше у статті Історія Ємену

Недавня історія: Північ країни стала незалежною від Османської імперії в 1918; Північний Ємен оголосив про створення Єменської Народної демократичної Республіки в 1962; Народна Республіка Південного Ємену створена в 1967 і змінила назву на Народну демократичну Республіку Ємен в 1970. Війна між обома Єменами розпочалася в 1971-72, угоди не діють, військові дії почалися знову в 1978. Угоду про припинення вогню підписано в 1979 з пропозицією про створення союзу. Громадянська війна в Південному Ємені розпочалася в 1986. Проект конституції єдиного Ємену опублікований в 1989; кордон між країнами відкрито в 1990, і країни формально об'єдналися в травні 1990 під назвою Республіка Ємен; в 1991 схвалена нова конституція. Антиурядові виступи в 1992, в 1993 створено коаліційний уряд, який очолив Хайдар Абу Бакр ель-Аттас; створено президентську раду з п'яти осіб.

У 1994 році жителі півдня спробували знову відокремитися, проте їх повстання було придушене.

Новітня історія. Внутрішні конфлікти[ред.ред. код]

З 2004 року в північно-західній провінції Саада точилася збройна боротьба між єменськими шиїтами і центральним урядом, в ході придушення повстання шиїтів загинули щонайменше 700 осіб. За цей час між сторонами сім разів укладали угоди про припинення вогню, які згодом рано чи пізно порушувалися.

18 березня 2010 бойовики заявили, що звільнили всіх захоплених ними раніше в полон військовиків і мирних жителів — за різними даними, від 175 до 445 осіб — і розміновували дороги на півночі Ємену. Президент країни Алі Абдулла Салех оголосив про закінчення війни з повстанцями шиїтів[1], уточнивши, що йдеться не про припинення бойових дій або перемир'я, а саме про остаточне припинення конфлікту.

Ще до початку арабських революцій Ємен був украй нестабільною країною, яку роздирали на частини численні суперечності. Після відходу у відставку колишнього президента Алі Абдулли Салеха у 2012 році країна переживає період нестабільності.

Ємен є найнебезпечнішою країною Аравійського півострова[2]. Там вже кілька років не припиняються бойові дії проти ісламістів, сепаратистів і місцевих шиїтів. Крім того, там же діють численні терористичні угруповання, пов'язані з «Аль-Каїдою».

За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, Ємен посідає в ньому шосте місце[3].

Географія, природа[ред.ред. код]

Докладніше у статті Географія Ємену
Мапа Ємена

На території Ємену знаходяться величні гори, прибережна низовина Тіхама, посушливі пустельні плоскогір'я, зрідка розділені більш родючими долинами. На заході — Єменські гори (найвища точка гора Ен-Набі-Шаїб, 3660 м). Вздовж узбережжя Червоного моря і Аденської затоки — пустеля Тіхама. На сході — невисокі плоскогір'я та пласкі узвишшя, які переходять у пустелю. Клімат тропічний, сухий. У країні відсутні постійні водотоки.

Територія колишньої ЄАР займає східну, найбільш високу частину Західно-Аравійського нагір'я, яка являє собою підведений, сильно розчленований край Аравійського щита, частково перекритий древнім лавовими відкладаннями. Низовина Тіхама, шириною від 30 км до 80 км, складена алювіальними і щебенистими відкладаннями. Рівнина впирається в гори, що круто підіймаються до висоти 2000-3000 м, де розташоване велике горбисте плоскогір'я, перетнуте звичайно сухими долинами (ваді) і високими кряжами; саме тут знаходиться найвища точка країни — гора Ен-Набі-Шаїб. Східний схил Західно-Аравійського нагір'я, звернений до пустелі Руб-ель-Халі, що займає більшу половину південної частини Аравійського півострова, більш пологий, ніж схил, звернений до низовини Тіхама, але крутіший, ніж північний схил, звернений до Неджду. Західний край Руб-ель-Халі підноситься на 900–1200 м над рівнем моря.

На території колишньої НДРЄ знаходиться більша частина ресурсів, в тому числі сільськогосподарські угіддя, зосереджені в районі Адена. Винятком є Хадрамаут, регіон у східній частині країни, що являє собою широку долину, що простяглася паралельно берегу і що повертає потім на південь, до моря. Прибережна низовина на півдні тягнеться на 5-65 км углиб країни. Внутрішня частина регіону являє собою перетнуте плоскогір'я, розчленоване долинами ваді.

Див. також: Геологія Ємену

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Ємен ділиться на 21 мухафазу, що поділені на 333 райони (muderiah), які в свою чергу поділені на 2210 підрайонів, і потім на 38284 села (на 2001 рік).

10 лютого 2014 року були оприлюднені пропозиції високопоставленої державної комісії, що стосуються перетворення країни з унітарної на федеративну. Як очікується, Ємен буде розділений на шість регіонів, що володіють широкими повноваженнями у сфері внутрішньої політики[4].

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше у статті Економіка Ємену

Ємен — переважно аграрна країна. На сільське господарство і добувну промисловість у 1990-х роках припадало 68,4%. Основні галузі промисловості: нафтова та нафтопереробна, текстильна, харчова, цементна. Є невеликі алюмінієві заводи. Транспорт головним чином автомобільний та морський. Морські порти: Аден, Ходейда, Моха, Саліф, Мукалла. Основні аеропорти розташовані в Сані і Хормаксарі (біля Адена).

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,8%). ВВП на душу населення — $ 254. Імпорт (машини і обладнання, транспортні засоби, споживчі товари, пряжа, текстиль, пшениця, цукор, мед) — $ 2,7 млрд (г.ч. США — 8,9%; ОАЕ — 9%; Франція — 7,6%; Італія — 7,3; Саудівська Аравія — 7%). Експорт (бавовна, нафтопродукти, кава, шкіри, худоба, риба; паливно-мастильні матеріали становлять 84% експорту) — $ 0,858 млрд (г.ч. Китай — 30,9%, Південна Корея — 25%; Таїланд — 22%; Японія — 5%).

За даними Всесвітнього банку ВВП Ємену в 1996 становив 6,02 млрд дол. (380 дол. на душу населення). Приріст ВВП становив 2,8% в 1990–1995 і 3,0% в 1996. Структура ВВП Ємену в 1995: сільське і лісове господарство і рибальство — 14,7%, сфера обслуговування — 46,5%, добувна і обробна промисловість, будівництво і енергетика 38,8%.

Виробництво електроенергії в країні — бл. 1,7 млрд кВт/год на рік (1990).

Політика[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]