Камертон Дажбога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Камертон Дажбога»
Обкладинка видання роману у 1996 році
Автор Олесь Бердник
Назва мовою оригіналу Камертон Дажбога
Країна Україна
Мова українська
Жанр Наукова фантастика, фентезі
Видавництво «Український письменник»
Видано 1996
Тип носія тверда обкладинка
Сторінок 472
Попередній твір «Зоряний корсар»

«Камертон Дажбога» (інша назва — «Зоряна Веда») — фантастичний роман українського письменника Олеся Бердника. Вперше виданий у 1996 році, є останнім романом у творчій спадщині письменника[1].

«Камертон Дажбога» є також назвою циклу творів Бердника зі спільними героями і сюжетною лінією, куди входять роман «Зоряний корсар», трилогія-феєрія «Суддя і любов», деякі уривкові публікації, а також однойменний роман (1996)[2][3].

Сюжет[ред. | ред. код]

Написаний через чверть століття після «Зоряного корсара», «Камертон Дажбога» продовжує сюжетну лінію, розпочату в попередньому романі. Протистояння ватажка космічної надцивілізації Ари могутнього Арімана та революціонерів-космократорів перенесено на Землю.

Криміналіст Григорій Бова, земне втілення космослідчого Меркурія, за допомогою експериментальної технології мандрівки у часі потрапляє в ХІХ століття задля визволення своєї коханої Галі Курінної, відправленої туди стараннями підступного Арімана. Галя у монастирі зустрічає черницю Марію (з'ясовується, що обоє дівчат є космократорами). Проте під час зворотної подорожі у часі трійця друзів потрапляє не у свій «рідний» час, а у 1948 рік. Дещо пізніше стає зрозумілим, що вони завдяки підступам Арімана потрапили не тільки не у свій час, а й не у свій світ. У паралельному вимірі сталіністська імперія у союзі з гітлерівцями шляхом превентивного ядерного удару розгромила західні «клептократії». У Мавзолеї лежить Троцький, а Ленін емігрував за кордон і розгорнув ідеологічну боротьбу проти союзу фашистів і сталіністів.

Майже відразу трійця чужинців потрапляє до «компетентних органів». Не вибивши покази силою, кати відправляють «потенційних шпигунів» до психіатричної установи. Проте не все так просто — керівник «психушки» теж космократор. Зрештою, всі космократори зустрічаються саме тут. Потім у гру вступає Зоряний корсар — ідейний наставник та янгол-охоронець гурту бунтівників. Задля виправлення часово-вимірного збурення, спричиненого втручанням Арімана, було вирішено відправити друзів у далеке п'ятитисячолітнє минуле — напівміфічні Троянові часи

Філософія Бердника в романі[ред. | ред. код]

Значне місце в романі займють філософські роздуми автора, розкриваються його світоглядні ідеали.

Гуманістичний запал прометея-Корсара, зоряного бунтівника й борця за щастя людей у «Камертоні Дажбога» дещо зміщується на образ нового Христа. Відповідно Аріман практично зливається з образом Люцифера. Матеріалістичне світобачення засуджується як таке, що започатковане Аріманом. Корсар-Христос пізнає світ внутрішньо, Любов'ю[4].

У цьому романі чи не найбільше з усієї художньої спадщини розкривається Бердникова ідеалістична філософія — проголошується ущербність «техногену», сумніви у фізичних законах Всесвіту, неможливість пізнання об'єктивної реальності як органами свого тіла, так і технічними засобами. Ідеалом є соліпсизм Любові, внутрішній камертон-всесвіт.

Первинними є, згідно з Бердником, інформація, ідея, свідомість, а не матеріальний світ.

Чималу увагу приділено езотериці. Головні герої, що втілюються у загадкових «троянових часах», потрапляють не у реальний світ далекого минулого, а у простір богів і чаклунів, ритуалів і міфічних істот. Загальну атмосферу підсилюють давньослов'янський антураж[5] і альтернативна етимологія, яку Бердник активно використовує.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • у романі «Зоряний корсар» не зазначається, у який час відбуваються основні події (лінія Бови і Курінної). За замовчуванням, очевидно, слід розуміти сучасність — тобто кінець 1960-х, час написання роману. У «Камертоні Дажбога» (написаний в середині 1990-х) вказується, що «рідним часом» Григорія Бови є дещо пізніший період — його посвідчення виписане в 1978 році;
  • автор вводить у сюжетну лінію неіснуючі в реальності об'єкти та історичних осіб. Так, у 1970-х (як і дотепер) не було місячної наукової бази, не існувало міністра внутрішніх справ УРСР Куштенка;
  • в обох романах неодноразово згадується селище Опішня на Полтавщині. Згідно з сюжетами романів, тут був директором горілчаного заводу батько Галі Курінної. Насправді в столиці українського гончарства ніколи не існувало горілчаного заводу;
  • паспорт Курінної в «Камертоні Дажбога» було видано Опішнянським райвідділом МВС у 1970-му році, насправді ще в 1962 році Опішнянський район було розформовано, відповідно, жодного райвідділу, який би видавав паспорти, вже давно не існувало.

Видання[ред. | ред. код]

  1. Бердник О. Зоряна веда // Бердник О. Камертон Дажбога. — К.: Український письменник, 1996. — С. 281—470. — ISBN 5-333-01422-1.
  2. Бердник О. Камертон Дажбога // Бердник О. Зоряний корсар. — К.: Тріада-А — «Афон» ВД, 2004. — С. 369—570. — (Серія «Всесвіт Олеся Бердника». Збірка творів у восьми томах). — ISBN 966-8290-06-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олесь Бердник (Александр Бердник) // Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  2. Олесь Бердник «Камертон Дажбога» (цикл) // Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  3. Гриценко, Н. О цикле Олеся Бердника «Камертон Дажбога» // Edita (совместно с Международным литературным клубом «Astra Nova»). — 2021. — № 85 (російською) . с. 24—26.
  4. Котляр Ю. В. «Любов» у філософії Олеся Бердника [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.] // Наукові праці. Філософія (Чорноморський державний університет ім. Петра Могили). — 2015. — Т. 257. — № 245. — С. 82-85.
  5. Попри те, що п'ять тисяч років тому слов'ян ще не існувало

Посилання[ред. | ред. код]