Квічаль сибірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квічаль сибірський
Самець сибірського квічаля
Самець сибірського квічаля
Самиця сибірського квічаля
Самиця сибірського квічаля
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Geokichla
Вид: Квічаль сибірський
Geokichla sibirica
(Pallas, 1776)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Turdus sibiricus Pallas, 1776
Zoothera sibirica (Pallas, 1776)
Посилання
Вікісховище: Geokichla sibirica
Віківиди: Geokichla sibirica
ITIS: 916869
МСОП: 22708382
NCBI: 2559352

Квіча́ль сибірський[2] (Geokichla sibirica) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Самець сибірського квічаля

Довжина птаха становить 20-23 см, розмах крил 34=35 см, вага 60-72 г. Самці мають темне, сіро-синє забарвлення, що здалеку здається чорним. Над очима білі "брови", кінчики крил і края хвоста білі. На нижній стороні крил є біла смуга, помітна в польоті, нижні покривні пера хвоста на кінці білі, що створює лускоподібний візерунок. На животі світла смуга. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла світла, поцяткована темним лускоподібним візерунком, над очима світлі "брови", під дзьобом світлі "вуса". Дзьоб темний, лапи жовті.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

яйце Geokichla sibirica davisoni - Тулузький музей

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сибірські квічалі гніздяться в Росії, Монголії, Китаї, Північній Кореї і Японії. Взимку вони мігрують на південь, до Індокитаю, Малайського півострова, Суматри і Яви. Бродячі птахи спостерігалися в Європі. Сибірські квічалі живуть в тайзі, хвойних і мішаних лісах. Зустрічаються на висоті до 2565 м над рівнем моря, переважно на рівнинах. Живляться переважно комахами, а також червами, іншими безхребетними і ягодами. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, трави і моху, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці від 4 до 5 блакитнуватих яєць, поцяткованих темними плямками. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Geokichla sibirica. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]