Клаус фон Амсберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаус фон Амсберг
Народився 6 вересня 1926(1926-09-06)[1][2][…]
Гітцакер[4]
Помер 6 жовтня 2002(2002-10-06)[1][2][…] (76 років)
Амстердам, Нідерланди[4]
·пневмонія і хвороба Паркінсона
Поховання Нова церква
Країна  Нідерланди
 Німеччина
Діяльність дипломат, аристократ
Alma mater Friderico-Francisceumd (1936), Місдройська балтійська школаd (1942), Friderico-Francisceumd (серпень 1943) і Гамбурзький університет
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство Спілка випускників Доберанеруd[5]
Титул принц і Prince Consort of the Netherlandsd
Посада Консорт Нідерландівd
Конфесія Нідерландська реформатська церква
Рід Амсберґи
Батько Клаус Фелікс Амсберґd
Мати Гюста фон дем Бусше-Хадденхаузенd
У шлюбі з Беатрікс
Діти Віллем-Олександр, Йоган Фрізо і Костянтин-Крістоф
Очі блакитні
Автограф
Нагороди
Велика зірка почесного знаку «За заслуги перед Австрійською Республікою» Grand Cross of the Order of Charles III Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Knight Grand Cross of the Order of the Falcon орден Святого Олафа Grand Cross with Collar of the Order of the White Rose of Finland Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» Grand Cross of the Military Order of Christ

Клаус фон Амсберг (нім. Claus von Amsberg; 6 вересня 1926, Гітцаккер, Німеччина — 6 жовтня 2002, Амстердам, Нідерланди) — німецький аристократ, чоловік королеви Нідерландів Беатрікс, від 1980 року — принц-консорт Нідерландів, після весілля офіційно титулувався його королівська високість принц Нідерландів Клаус.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сімейному маєтку Гаус Детцінген. Його повним ім'ям при народженні було Клаус-Георг Вільгельм Фрідріх Отто Герд фон Амсберг (нім. Klaus-Georg Wilhelm Otto Friedrich Gerd von Amsberg).

Від 1928 року до початку Другої світової війни його батько жив у Танганьїці. Клаус виріс у маєтку свого діда в Нижній Саксонії, але в 193638 роках жив у Танганьїці, де навчався в інтернаті.

Після повернення до Німеччини він був членом Гітлерюгенду, а 1944 року був призваний до вермахту. У березні 1945 року Клаус був направлений у 90-у легку піхотну дивізію в Італії, але не встигнувши взяти участь у бойових діях, потрапив у полон до частин армії США у Мерано.

Після закінчення війни Клаус фон Армсберг закінчив школу в Люнебурзі, і, здобувши вищу юридичну освіту в Гамбурзі, почав працювати в дипломатичних структурах ФРН, перебуваючи в Домініканській Республіці і Кот-д'Івуарі. На початку 1960-х він був переведений у Бонн.

Влітку 1964 року фон Армсберг познайомився на прийомі на честь весілля княжни Тетяни Сайн-Вітгенштейн-Берлебурзької і ландграфа Моріца Гессенського з спадкоємною принцесою Нідерландів Беатрікс. 10 березня 1966 року в амстердамській церкві Вестеркерк, попри численні протести голландців, пов'язані з національністю Клауса і його участю в гітлерюгенді, відбулося весілля. Втім, у подальшому Клаус спромігся здобути популярність у нових підданих. Він активно займався громадською діяльністю. Після того, як Беатрікс у 1980 році вступила на престол, він дістав титул принца-консорта. У Беатрікс і Клауса було троє синів:

  1. Віллем-Олександр (народився 27 квітня 1967 року);
  2. граф Орансько-Нассауський Йоган-Фрізо (25 вересня 1968 — 12 серпня 2013);
  3. принц Орансько-Нассауський Константин-Кристоф (народився 11 жовтня 1969 року).

Ближче до кінця життя Клаус почав хворіти на сильну депресію, рак і хворобу Паркінсона. Помер у жовтні 2002 року, похований у Делфтській Новій церкві. Це були перші державні похорони після 1962 року, коли ховали королеву Вільгельміну.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. а б в Discogs — 2000.
  3. а б в Encyclopædia Britannica
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119033097 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Rehwaldt H., Lange J. Vom Großherzog zum Grundgesetz: aus der Geschichte des Friderico-Francisceums vormals Erweiterte Goetheoberschule Bad Doberan — 1 — Neubukow: 2001. — S. 19. — 119 с. — ISBN 978-3-934355-20-0

Посилання[ред. | ред. код]