Ковальов Олег Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальов Олег Борисович
Народження 7 вересня 1940(1940-09-07) (83 роки)
Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет і пейзаж
Навчання Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1966)
Діяльність художник
Вчитель Яків Никодимов
Член Спілка радянських художників України
Нагороди
Заслужений художник України

Олег Борисович Ковальо́в (нар. 7 вересня 1940, Маріуполь) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Заслужений художник України з 2016 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 вересня 1940 року у місті Маріуполі (нині Донецька область, Україна). Навчався у художній студії при Палаці культури заводу «Азовсталь» у Якова Никодимова. 1966 року закінчив Ростовське художнє училище, де навчався зокрема у В. Горчакова, П. Черенова.

Упродовд 1966—2000 років працював у майстернях Маріупольської організаціїції Спілки художників України; у 2005—2012 роках очолював «АРТ-М» при ній. Жив у Маріуполі в будинку на вулиці Чорноморській, № 1, квартира 24[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузі монументально-декоративного мистецтва (рельєф, фреска, мозаїка, вітраж, інтарсія) і станкового живопису. Створює темататичні картини, портрети та пейзажі у реалістичній манері. Серед робіт:

монументальні твори у Маріуполі
  • фреска «Кіно» (1967—1971, кінотеатр; у співавтовтві);
  • мозаїка «Фольклор України» (1985, Будинок побуту; у співавтовтві);
  • інтарсія «Письменники» (1987, бібліотека; у співавтовтві);
  • вітраж «Знаки зодіаку» (1995);
живопис
  • серія «Трудовий Маріуполь» (1968—1985);
  • серія «Рідне Приазов'я» (1968—2012);
  • «Приазовський натюрморт» (1972);
  • «Міксер Азовсталі» (1974);
  • «Кораблі в Маріуполі» (1979);
  • «Вісті з Багіо» (1979);
  • «Седнів» (1979);
  • «Металург» (1983);
  • «Сталевари бригади А. Бульського» (1985);
  • «Білосарайська коса — край птахів» (1998);
  • «Крутий берег» (2002);
  • «Ранковий шлях» (2004);
  • «Бурхливе море» (2006);
  • «Світлий день» (2007);
  • «Узбережжя» (2008);
  • «Шлях на Білосарайку» (2009);
  • «Азовська хвиля» (2009);
  • «Майстерня в Седневі» (2009);
  • «Ранковий берег Білосарайки» (2010);
  • «Крим. Судак» (2010);
  • «Самотнє вітрило» (2011);
  • «На батьківщині А. Куїнджі» (2012);
  • «Заповідний степ» (2012).

Брав участь в обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставказ з 1966 року. Персональна виставка відбулася у Жданові у 1971 році.

Деякі роботи художника зберігаються у музеях Донецька, Маріуполя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 9 листопада 2016 року № 495/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
  2. Ковальов Олег Борисович // Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 66 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.

Література[ред. | ред. код]