Колін Макдональд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Колін Макдональд
Особисті дані
Народження 15 жовтня 1930(1930-10-15) (93 роки)
  Бері, Велика Британія
Зріст 187 см
Громадянство  Англія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1948–1950 Англія «Бернлі» 0 (0)
1950–1951 Англія «Гедінгтон Юнайтед» 30 (-?)
1953–1961 Англія «Бернлі» 201 (-?)
1961 Англія «Вікем Вондерерз»  ? (-?)
1965–1967 Англія «Олтрінхем»  ? (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1958 Англія Англія 8 (-11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1961 Англія «Вікем Вондерерз»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Колін Макдональд (англ. Colin McDonald, нар. 15 жовтня 1930, Бері) — англійський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Виступав, зокрема, за клуб «Бернлі», з яким став чемпіоном Англії та володарем Суперкубка Англії, а також національну збірну Англії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1958 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

З серпня 1948 року виступав за резервну команду «Бернлі», після чого проходив військову службу, виступаю протягом сезону 1950/51 років захищав кольори нижчолігового клубу «Гедінгтон Юнайтед».

Повернувшись в «Бернлі» у липні 1952 року, він спочатку був дублером голкіпера Деса Томпсона[en], через що лише майже за два роки дебютував у команді в матчі проти «Астон Вілли» (1:5). Незважаючи на п'ять м'ячів, які він пропустив, Макдональд швидко завоював місце в основі і в наступні роки був першим воротарем команди. Після того, як він зламав плече в грудні 1956 року і його ненадовго замінив Адам Блеклоу[en], але Макдональд повернув собі статус основного воротаря.

На день святого Патріка у березні 1959 року Макдональд у складі збірної Футбольної ліги зустрічався проти збірної ліги Ірландії і після зіткнення із ірландцем Ліамом Туохі[en] зламав ногу. Травма виявилась важкою і призвела до подальших ускладнень, Колін він захворів на пневмонію і певний час боровся за життя.

В результаті Блеклоу повернув собі місце основного воротаря і 1960 року з ним в основі команда стала чемпіоном Англії та володарем Суперкубка Англії, а Макдональд грав виключно у резервній команді. Так і не повернувшись на свій попередній рівень, наступного року Макдональд був змушений завершити кар'єру. Та гра в Дубліні виявилася його останньою на найвищому рівні.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

18 травня 1958 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Англії в товариському матчі з СРСР (1:1), ставши 79-им воротарем в історії англійської збірної.

Влітку того ж року як основний воротар поїхав на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, де зіграв в всіх трьох матчах групового етапу, а таком в матчі-переграванні проти СРСР, який англійці програли 0:1 і не вийшли з групи.

Востаннє за збірну зіграв 26 листопада 1958 року в матчі домашнього чемпіонату Великої Британії проти Уельсу (2:2). Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 8 матчів, пропустивши 11 голів. Цікаво, що половину з цих матчів він провів проти однієї збірної — СРСР.

Подальше життя[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри Колін тренував нижчоліговий «Вікем Вондерерз» з серпня 1961 року, де був граючим тренером, а потім був головним скаутом клубу «Бері» з жовтня 1961 року до жовтня 1968 року, паралельно у 1965—1967 роках граючи за «Олтрінхем» у Чеширській лізі.

Потім він став головним скаутом «Болтон Вондерерз» з 1968 року. Через рік він повернувся до «Бері», ставши їх адміністративним менеджером, а потім генеральним директором з травня 1970 року.

Згодом займав тренерські посади молодіжних команд «Олдем Атлетік» і «Транмер Роверз», залишивши останній у лютому 1987 року[1].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Англія Англія

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Бернлі»: 1959–60
«Бернлі»: 1960

Примітки[ред. | ред. код]

  1. An English Football Internationalists' Who's Who. Douglas Lamming (1990). Hatton Press, p.162/3.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]