Пітер Бродбент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пітер Бродбент
Особисті дані
Повне ім'я Пітер Френк Бродбент[1]
Народження 15 травня 1933(1933-05-15)
  Елвінгтонd, Ейторнd, Дувр[d], Кент[d], Кент, Англія, Велика Британія
Смерть 1 жовтня 2013(2013-10-01) (80 років)
  Гімлі, Саут-Стаффордширd, Стаффордшир[d], Стаффордшир, Західний Мідленд, Англія, Велика Британія[2]
Громадянство  Англія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1950 Англія «Брентфорд» 16 (1)
1951–1964 Англія «Вулвергемптон» 452 (127)
1965–1966 Англія «Шрусбері Таун» 69 (7)
1966–1969 Англія «Астон Вілла» 64 (0)
1969–1970 Англія «Стокпорт Каунті» 31 (1)
1970–1971 Англія «Бромсгроув Роверс» 19 (17)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1958–1960 Англія Англія 7 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Пітер Бродбент (англ. Peter Broadbent, 15 травня 1933 — 1 жовтня 2013) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Вулвергемптон Вондерерз», з яким став триразовим чемпіоном Англії, триразовим володарем Суперкубка Англії та переможцем Кубка Англії, а також національну збірну Англії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1958 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Пітер Бродбент народився в Елвінгтоні, невеликому селищі між Кентербері та Дувром, і грав у футбол в місцевих у шкільних командах, після чого став виступати за «Дувер Атлетік» у Південній лізі.

У віці лише 17 років, у травні 1950 року, Бродбент став гравцем клубу «Брентфорд» з Другого дивізіону, в якій того року взяв участь у 16 матчах чемпіонату. Новачок швидко став основним гравцем і вже у лютому 1951 року за 10 000 фунтів перейшов у вищоліговий «Вулвергемптон Вондерерз»[3]. Дебютував за «вовків» 17 березня 1951 року в домашній грі проти «Портсмута» (2:3) і до кінця сезону зіграв 9 матчів у вищому дивізіоні. Він також у дебютному сезоні забив свій перший гол на найвищому рівні у ворота «Вест Бромвіч Альбіона» (2:3) 21 квітня 1951 року. У наступні роки Бродбент залиався запасним гравцем, який виходив на поле нерегулярно, а результати команди залишили бажати кращого — після 14-го місця у 1952 році команда опинилася на 16 місці у сезоні наступному.

Лише в сезоні 1952/53 року клубу вдалося виправити ситуацію справи і разом з Бродбентом, який забив 5 мячів у 25 ммтчах ліги, посісти третє місце, а у 1954 році виграти свій перший титул чемпіона Англії. Бродбент, який в основному грав на позиції правого інсайда, забив дванадцять з 96 голів своєї команди. У два наступні роки Бродбент залишався основним гравцем команди, посівши з клубом друге та третє місце у чемпіонаті.

У сезоні 1957/58 Бродбент забив 17 голів і допоміг команді знову стати чемпіоном Англії, а наступного, забивши рекордні для себе 20 голів став з командою триразовим чемпіоном країни. Він також увійшов в історію клубу, забивши перший гол «Вулвергемптона» у європейських змаганнях, відзначившись дублем у першому матчі Кубка європейських чемпіонів 1958/59 проти західнонімецького «Шальке 04» (2:2), втім в гостях англійці програли 1:2 і покинули турнір. Наступного сезону команда лише на одне очко відстала від чемпіона країни, клубу «Бернлі», натомість виграла Кубок Англії, здолавши у фіналі з рахунком 3:0 «Блекберн Роверз»[4]. Цей рік став останнім успішним для тієї зіркової команди «вовків». Хоча Бродбент і залишався основним гравцем у своїй команді, клуб виступав все гірше. Коли по ходу сезону 1964/65 років «Вулвергемптон» був на грані вильоту у Другий дивізіон, а Бродбент не забив жодного голу у 13 іграх чемпіонату, він покинув свій багаторічний клуб у січні 1965 року, за який загалом забив 145 голів у 497 іграх в усіх турнірах.

Після цього протягом 1965—1966 років захищав кольори клубу «Шрусбері Таун» у Третьому дивізіоні, а в жовтні 1966 року повернувся до елітного англійського дивізіону, коли його за 7 500 фунтів стерлінгів придбала «Астон Вілла», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця, але вже за підсумками першого з них клуб вилетів з Першого дивізіону.

В жовтні 1969 року Бродбент приєднався до «Стокпорт Каунті» з Третього дивізіону[5], зігравши у сезоні 1969/70 свої останні 31 матч і забивши один останній гол на професіональному рівні і у листопаді 1970 року перейшов у аматорський «Бромсгроув Роверс», де він забив сімнадцять голів у 19 іграх в чемпіонаті Західного Мідленда. Завершив ігрову кар'єру у цій команді в листопаді 1971 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

17 червня 1958 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в матчі-переграванні чемпіонату світу 1958 року у Швеції проти СРСР, в якому його команда програла і не вийшла з групи. Пізніше зіграв за збірну ще у 6 матчах і відзначився дублем у матчі проти Уельсу (2:2)[6].

Востаннє зіграв за збірну 9 квітня 1960 року в матчі домашнього чемпіонату Великої Британії з Шотландією (1:1). Загалом він зіграв у збірній 7 матчів, в яких забив 2 голи.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Англія Англія

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Вулвергемптон»: 1953–54, 1957–58, 1958–59
«Вулвергемптон»: 1954, 1959, 1960
«Вулвергемптон»: 1959–60

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був другим сином у сім'ї Джона та Елізабет Бродбентів. Навчався у Elvington Village та Deal County Modern schools[3].

У березні 1956 року одружився з Ширлі А. Ніколл, з якою мав двох дітей — Дебору та Гері. Після відходу від футболу з дружиною керував магазином дитячого одягу в Гейлсовені, пізніше вони оселилися в Кодсоллі[3].

В автобіографії Джордж Бест зізнався, що в дитинстві був уболівальником «вовків» і що Бродбент був тим гравцем, яким він найбільше захоплювався теги[7], надалі футболісти подружилися[8]. Алекс Фергюсон також заявив, що Бродбент був його улюбленим гравцем молодості[9].

У квітні 2007 року стало відомо, що 74-річний Бродбент має хворобу Альцгеймера, перші прояви якої з'явилися ще коли Бродбенту було шістдесят. Він жив у будинку для літніх людей в Вулвергемптоні[10]. 1 жовтня 2013 прку він помер у віці 80 років, на той час він жив з хворобою Альцгеймера близько 15 років[11].

2010 року був включений до Зали слави «Вулвергемптон Вондерерз»[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пітер Бродбент. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 28 серпня 2017.
  2. Freebase Data DumpsGoogle.
  3. а б в Peter Broadbent | Wolverhampton Wanderers | Club | Golden Oldies | Golden Oldies. Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 3 січня 2018.
  4. Brentford FC Familiar Faces: Wolverhampton Wanderers (en-gb) . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  5. Watts, Ian. Peter Broadbent County Record. gogogocounty.org (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.
  6. England Players – Peter Broadbent. www.englandfootballonline.com. Процитовано 28 серпня 2017.
  7. Best, George (2002). Blessed: The Autobiography. Ebury Press. ISBN 0-09-188470-5.
  8. Tributes as Peter Broadbent remembered. Shropshire Star. 1 October 2013.
  9. Former Shrewsbury Town and Wolves star Peter Broadbent dies, aged 80. Shropshire Star. 1 October 2013.
  10. Peter was the Ronaldo of his day... but Alzheimer's has robbed him of every memory. Sunday Mercury. 15 квітня 2007.
  11. Peter Broadbent: Ex-Wolves and Aston Villa forward dies aged 80. BBC Sport. 1 жовтня 2013.
  12. | Wolverhampton Wanderers FC (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Matthews, Tony (2008). Wolverhampton Wanderers: The Complete Record. Derby: Breedon Books. ISBN 978-1-85983-632-3.

Посилання[ред. | ред. код]