Крамськой Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крамськой Іван Миколайович
Kramskoi by Repin.jpg
Худ. Рєпін, портрет Крамського
Дата народження 27 травня (8 червня) 1837(1837-06-08)
Місце народження м. Нова Сотня, Воронезька губернія, Російська імперія (Україна)
Дата смерті 24 березня (5 квітня) 1887(1887-04-05) (49 років)
Місце смерті Санкт-Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр портрет, побутова картина
Напрямок реалізм, історизм
Роки творчості 1863-1887
Твори портрети, побутова картина

Крамсько́й Іва́н Микола́йович (рос. Крамской Иван Николаевич, *27 травня (8 червня) 1837(18370608), Нова Сотня, Російська імперія — †24 березня (5 квітня) 1887, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, творець Артілі художників (1865 рік), один з організаторів та керівник Товариства пересувник виставок (1870 рік), академік живопису.

Ранні роки[ред.ред. код]

Іван Крамськой народився у повітовому містечку Нова Сотня або Острогозьку Воронезької губернії (Східна Слобожанщина). Іван був онуком і сином писаря міської управи. Його самого, дванадцятирічного хлопця по смерті батька, ще не закінчившого навчання, призначили писарчуком. Життя Крамського змінив приїзд до містечка фотографа Я.Данилевського. Він взяв Івана до себе ретушером. У 1856 році вони разом подорожували по містам Росії й згодом прибули до С.-Петербурга. Тут Крамського взяли до найкращої фотостудії О. І. Деньєра. Восени 1857 року його було зараховано до Академії мистецтв.

Подальше життя й творчість[ред.ред. код]

В 1863 році 14 цілком успішних учнів академії на чолі із І.Крамським відмовилися писати картину на задану тему «Бенкет у Валгаллі» на право отримання великої золотої медалі та пенсіонерської поїздки до Італії. Вони вимагали права вільного вибору тем. Консервативно налаштоване керівництво академії — відмовило їм. Тоді вони покинули стіни академії, що було розцінено як бунт. В 1865 році Крамськой організує Артіль художників. Метою організації, згідно з її Статутом, було об'єднання творчих зусиль для забезпечення свого матеріального становища та надання можливості реалізовувати свої твори публіці на комерційних засадах.

На прохання професора Маркова Крамськой 1865 році приїздив для розпису купола у храмі Христа Спасителя у Москві. Ця робота тривала 4 роки. З 16000 рублів, отриманих для працю в храмі, Іван Миколайович собі взяв 4 тисячі, а решту розділив поміж товаришами.

Але незабаром стали очевидні коливання в Артілі. Художники почали «вставати на ноги» і вимагати незалежності. Тому І.Крамськой першим вийшов з артелі. 2 листопада 1870 він вступив до Товариства пересувних виставок, став одним з його організаторів та керівників.

На першій пересувній виставці Крамськой представив картину «Русалки. Травнева ніч» (1871 рік), яку він намалював під впливом твору М. В. Гоголя. Але картина вийшла дещо слабкою. Але вже чергова картина — «Христос у пустелі» стала подією другої пересувної виставки у 1872 році. Продовженням ідеї цієї картини стало полотно «Регіт» (1877 рік).

І.Крамськой пише все більше портретів по замовам, стає визнаним майстром цього жанру. Для П.Третьякова та його галереї І.Крамськой створив значну кількість портретів діячів культури Російської імперії, мистецтва та науки. Всього у художньому доробку Івана Миколайовича більш ніж 430 портретів сучасників.

Вибрані роботи[ред.ред. код]

Портрет Тараса Шевченка, 1871
  • «Автопортрет», овал, 1867 р.
  • Портрет Тараса Шевченка, 1871 р.
  • «Русалки. Травнева ніч». 1871 р.
  • «Христос у пустелі». 1872 р.
  • Портрет письменника Л. М. Толстого. 1873 р.
  • «Софья Миколаївна Крамська»
  • Портрет письменника І. А.  Гончарова
  • Портрет П.. М.. Третьякова 1876 р.
  • «Некрасов у період „Останніх пісень“». 1877 р.
  • Портрет М.Салтикова-Щедрина. 1879 р.
  • Портрет Міни Міїсеєва
  • Портрет В.Верещагіна. 1883 р.
  • «Незнайома». 1883 р.
  • «Невтішне горе». 1884 р.

Родина[ред.ред. код]

І.Крамський з дружиною

Дружина — Софья Миколаївна

Діти: донька, чотири сина (двоє з них померли у раньому віці)

Звання та нагороди[ред.ред. код]

  • Срібна медаль за картину "Смертельно поранений Ленський (1860 рік)
  • Золоті медалі за картини «Похід Олега на Царьград» та «Мойсей добуває воду зі скелі» (1861 рік)

Джерела[ред.ред. код]

  • «50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л, «Аврора», 1971, с. 130–135
  • Долгополов, Игорь Викторович Мастера и шедевры: В 3 т. Т.2 — М.: Изобраз. искусство, 1987.
  • Долгополов И. В. «Мастера и шедевры»: В 3-х томах. — М.: Изобразительное искусство, 1987. — Т. 2.
  • Яковлева Н. А. «Иван Николаевич Крамской». 1837–1887. — Л.: Художник РСФСР, 1990. — 112 с. — (Массовая библиотека по искусству). — 30 000 экз. — ISBN 5-7370-0042-7.

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]