Крамськой Іван Миколайович
| Крамськой Іван Миколайович | |
 Худ. Рєпін, портрет Крамського |
|
| Дата народження | 27 травня (8 червня) 1837 |
|---|---|
| Місце народження | м. Нова Сотня, Воронезька губернія, Російська імперія (Україна) |
| Дата смерті | 24 березня (5 квітня) 1887 (49 років) |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Жанр | портрет, побутова картина |
| Напрямок | реалізм, історизм |
| Роки творчості | 1863-1887 |
| Твори | портрети, побутова картина |
Крамськой Іван Миколайович (*27 травня (8 червня) 1837 — †24 березня (5 квітня) 1887) — російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, творець Артілі художників (1865 рік), один з організаторів та керівник Товариства пересувник виставок (1870 рік), академік живопису.
Зміст |
Ранні роки[ред.]
Іван Крамськой народився у повітовому містечку Нова Сотня Воронезької губернії. Іван був онуком і сином писаря міської управи. Його самого, дванадцятирічного хлопця по смерті батька, ще не закінчившого навчання, призначили писарчуком. Життя Крамського змінив приїзд до містечка фотографа Я.Данилевського. Він взяв Івана до себе ретушером. У 1856 році вони разом подорожували по містам Росії й згодом прибули до С.-Петербурга. Тут Крамського взяли до найкращої фотостудії О. І. Деньєра. Восени 1857 року його було зараховано до Академії мистецтв.
Подальше життя й творчість[ред.]
В 1863 році 14 цілком успішних учнів академії на чолі із І.Крамським відмовилися писати картину на задану тему «Бенкет у Валгаллі» на право отримання великої золотої медалі та пенсіонерської поїздки до Італії. Вони вимагали права вільного вибору тем. Консервативно налаштоване керівництво академії — відмовило їм. Тоді вони покинули стіни академії, що було розцінено як бунт. В 1865 році Крамськой організує Артіль художників. Метою організації, згідно з її Статутом, було об'єднання творчих зусиль для забезпечення свого матеріального становища та надання можливості реалізовувати свої твори публіці на комерційних засадах.
На прохання професора Маркова Крамськой 1865 роцу приїздив для розпису купола у храмі Христа Спасителя у Москві. Ця робота тривала 4 роки. З 16000 рублів, отриманих для працю в храмі, Іван Миколайович собі взяв 4 тисячі, а решту розділив поміж товаришами.
Але незабаром стали очевидні коливання в Артілі. Художники почали «вставати на ноги» і вимагати незалежності. Тому І.Крамськой першим вийшов з артелі. 2 листопада 1870 він вступив до Товариства пересувних виставок, став одним з його організаторів та керівників.
На першій пересувній виставці Крамськой представив картину «Русалки. Травнева ніч» (1871 рік), яку він намалював під впливом твору М. В. Гоголя. Але картина вийшла дещо слабкою. Але вже чергова картина — «Христос у пустелі» стала подією другої пересувної виставки у 1872 році. Продовженням ідеї цієї картини стало полотно «Регіт» (1877 рік).
І.Крамськой пише все більше портретів по замовам, стає визнаним майстром цього жанру. Для П.Третьякова та його галереї І.Крамськой створив значну кількість портретів діячів культури Російської імперії, мистецтва та науки. Всього у художньому доробку Івана Миколайовича більш ніж 430 портретів сучасників.
Вибрані роботи[ред.]
- «Автопортрет», овал, 1867 р.
- Портрет Тараса Шевченка, 1871 р.
- «Русалки. Травнева ніч». 1871 р.
- «Христос у пустелі». 1872 р.
- Портрет письменника Л. М. Толстого. 1873 р.
- «Софья Миколаївна Крамська»
- Портрет письменника І. А. Гончарова
- Портрет П.. М.. Третьякова 1876 р.
- «Некрасов у період „Останніх пісень“». 1877 р.
- Портрет М.Салтикова-Щедрина. 1879 р.
- Портрет Міни Міїсеєва
- Портрет В.Верещагіна. 1883 р.
- «Незнайома». 1883 р.
- «Невтішне горе». 1884 р.
Родина[ред.]
Дружина — Софья Миколаївна
Діти: донька, чотири сина (двоє з них померли у раньому віці)
Звання та нагороди[ред.]
- Срібна медаль за картину "Смертельно поранений Ленський (1860 рік)
- Золоті медалі за картини «Похід Олега на Царьград» та «Мойсей добуває воду зі скелі» (1861 рік)
Джерела[ред.]
- «50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л, «Аврора», 1971, с. 130–135
- Долгополов, Игорь Викторович Мастера и шедевры: В 3 т. Т.2 — М.: Изобраз. искусство, 1987.
- Долгополов И. В. «Мастера и шедевры»: В 3-х томах. — М.: Изобразительное искусство, 1987. — Т. 2.
- Яковлева Н. А. «Иван Николаевич Крамской». 1837–1887. — Л.: Художник РСФСР, 1990. — 112 с. — (Массовая библиотека по искусству). — 30 000 экз. — ISBN 5-7370-0042-7.
Див. також[ред.]
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Крамськой Іван Миколайович |
