Ку-Клукс-Клан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ку-Клукс-Клан
Невидима Імперія Півдня
KKK.svg Прапор клану
Klan-in-gainesville.jpg
Зібрання Ку-Клукс-Клану у Ґейнсвіллі, Флорида. 1922 рік
Роки існування
1-й Клан 1865–1870-ті
2-й Клан 1915–1944
3-й Клан:[1] з 1946
Лідери
1-й Клан Натан Бедфорт Форрест
2-й Клан Вільямс Сіммонс
3-й Клан: Девід Дюк
Члени
1-й Клан 550,000
2-й Клан 3 000 000-6 000 000[2]
3-й Клан: 5 000-8 000[3]
Інформація
Країна США США
Ідеологія Перевага білих
Білий націоналізм
Антикомунізм
Християнський тероризм[4][5]
Антикатолицизм
Антисемітизм
Гомофобія
Неофашизм (Третій KKK)
Політична позиція Ультраправі
Релігія Протестантизм

Ку-Клукс-Клан або Невидима Імперія Півдня (англ. Ku Klux Klan) — назва кількох расистських та терористичних організацій в США, здебільшого на півдні. З цією організацією пов'язують появу поняття Суд Лінча.

Передісторія[ред.ред. код]

До появи ККК на Півдні США існувала велика кількість таємних терористичних організацій, які влаштовували напади на чорне населення, офіцерів військ і солдатів федерації. Створена плантаторами на Півдні система терору мала високий ступінь організованості. З часів Громадянської війни збереглися кілька назв таких організацій: «Соціальний союз», «Блакитні ложі», «Сини Півдня», «Вогненні хрести», «Білі ліги». Популярним було товариство «Лицарі золотого кола», яке налічувало 115 тисяч осіб. Проте всі вони зникли в кінці 1860-х, багато в чому через сувору політику і жорсткі закони, прийняті американським урядом на Півдні після Громадянської війни.

Передумови для появи організації[ред.ред. код]

Громадянська війна мала дуже сильний вплив на погляди населення США того часу. Реконструкція (18651877), що почалася на Півдні після його поразки, сильно змінила відносини чорного і білого населення країни, які вже склалися.

Створення ККК[ред.ред. код]

24 грудня 1865, через півроку після припинення опору Півдня, в місті Пьюласкі штату Теннессі суддя Томас Л. Джонс і шість ветеранів армії Півдня вирішили створити таємну організацію, що відомо завдяки меморіальній дошці на стіні будівлі місцевого суду. Імена перших шести членів-засновників ку-клукс-клану: Маккорд, Лестер, Кеннеді, Кроу, Джоунс і Рід.

Саме Рід запропонував назву «Лицарі Куклос» («куклос» з грецької — Коло), але до цього існувало згадане вище товариство «Лицарі золотого кола», тоді шотландець Кеннеді запропонував слово «клан», що означало рід, сім'ю, зв'язок близьких людей.

Початковий етап[ред.ред. код]

Натан Бедфорт Форрест

Перший час вони тільки лякали людей, вбивства почалися не відразу. У їхніх акціях було щось містичне. Наприклад, вони скакали по вулицях міста, закутавшись у білі простирадла, що приводило в подив і жах жителів міста, а їх розважало. Один з перших актів виглядав досить спокійним.

Через свої забобони негритянське населення спершу сприймало "кланівців" за душі загиблих конфедератів (тобто жителів Півдня). Страх пройшов лише в 1866 , коли з'явилися поранені й убиті серед вершників.

Дуже популярним товариство було серед тих, хто воював на стороні Півдня, а також серед расистів і колишніх членів таємних товариств. Вони організовували відділення — «барлоги». З 1865 по 1867 останніх нараховували більше сотні. А до 1868 навколо них об'єдналися всі терористичні організації південців.

1867 знаменний тим, що в квітні представники декількох штатів зібралися на своєрідний нелегальний конгрес, де ККК було реорганізовано. По-перше, назву поміняли: Ku Klux Klan замість Kuklux Klan, по-друге, лідером руху став Натан Бедфорд Форрест, колишній генерал армії Півдня. Йому дали титул «Великого Мага». Тоді ж розробили конституцію, названу «Приписом», де говорилося про цілі організації: врятувати країну від нашестя негрів, білу расу від принижень і дати неграм права, зручні тільки білим. Туди включалася клятва не допустити рівності білих і чорних.

Структура ККК[ред.ред. код]

Прапор клану

Була розроблена досить складна структура організації. Саме товариство отримало назву «Невидима імперія Півдня» (Invisible Empire of the South), голова — «Великий Маг» (Grand Wizard), при якому була рада з 10 «геніїв». Кожен штат — це «королівство», яким управляє «Великий дракон» і штаб з 8 «гідр». У кожному «королівстві» є «домени», на чолі «доменів» — «великі тирани» з помічниками («Фуріями»). «Домени» складаються з «провінцій», верховенство в яких у «Великих гігантів» і 4 «Домовиків». Були й інші посади: «Циклопи», «Великі волхви», «Великі скарбники», «Великі вартівники», «Великі турки» і т. д. У кожного були свої обов'язки. Рядові члени — «Вампіри». Ще був «Великий прапороносець», який зберігає і оберігає «Велике прапор», тобто регалії.

Незважаючи на цю складну систему, клан все одно був погано організований, хоча між локальними «печерами» і «доменами» була координація, все одно глобальної політики товариство не вело. Істотних розбіжностей між «печерами» і «доменами» не спостерігалося.

Територія розповсюдження[ред.ред. код]

У 1868 році статут був переглянутий, тепер діяльність організації розгорталася на території одинадцяти штатів. Найбільше підтримували товариство в Теннессі, Алабамі, Північній Кароліні та Луїзіані. Тут потрібно відзначити, що після знищення організації в 1871–1872 роках, вона знову воскресла і вже на 1 січня 1922 організація мала приблизно 1500 відділень. Організація діяла в 45 штатах, де функціонували близько 600 місцевих підрозділів. Вся територія США була поділена на 9 груп — «доменів», на чолі яких стояли «Великі Гобліни», що жили в Бостоні, Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго, Атланті, Сент-Луїсі, Х'юстоні і Лос-Анджелесі.

Чисельність організації[ред.ред. код]

За даними «Великого Мага» Форреста (1868 рік), в Клані перебувало понад 550 тис. осіб, за іншими даними — 2 млн. У більшості своїй це були солдати і офіцери армії південців.

Маскування[ред.ред. код]

Birth-of-a-nation-poster-color.jpg

Члени організації придумали давати осередкам безліч інших назв, щоб коли кланівця приводили до присяги, він міг сказати, що перебуває не в ККК, а в якому-небудь «Білому братстві» або в товаристві «Лицарі білої камелії» чи «Вартові Конституції», «Лицарі чорного хреста» тощо. Містична поведінка, таємничі марші — обов'язковий атрибут клану. Характерні риси — таємність і таємничість, необхідні для конспірації рядових членів, щоб лякати афроамериканців. Часто достатньо було дати зрозуміти «небажаній особі» про її непотрібність, як вона відразу переїжджала в інше місце.

Організація мала складну систему конспірації. Ніколи не збиратися в одному місці. За розголос секретів — смерть. Складна система явок і паролів. Обов'язково кожен мав свисток і знав певні сигнали. Жоден з членів ніколи не знав заздалегідь ні місця наступної зустрічі, ні справжніх імен інших членів організації.

Тероризм[ред.ред. код]

Члени організації на тлі знаменитого символу «палаючого хреста»

Хоча дослідники сходяться на тому, що організація виникла не як терористична, а як таємне товариство, розвиватися воно стало саме з расистським підтекстом. З кожним роком, зі збільшенням влади і чисельності організації, зростала кількість жертв і ступінь жорстокості.

Була створена складна інформаційна мережа для вбивств і підпалів. Групи чисельністю, залежно від операції, від 10 до 500 осіб, діяли надзвичайно оперативно і не залишали свідків. Вбивства стали жорстокими, жертв вішали, топили, калічили.

У 1880 член палати представників Г. Вільсон стверджував, що 130 тисяч людей вбито тільки за їхню політичну діяльність. Діяли не тільки грубою силою. Наприклад, Гіббс, один з радикалів у Флориді, влаштував вдома справжній арсенал, оточивши себе охоронцями. Але і це не допомогло — Гіббса отруїли.

Для повноти картини варто відзначити, що об'єктом терору були не тільки негри, але й білі республіканці. Будь-який білий, який прибув з півночі для роботи серед негрів, піддавався нападам з боку терористів. Об'єднана Комісія з реконструкції повідомляла про численні факти терору проти білих, зокрема, про вбивства солдатів і офіцерів федеральної армії .

Заходи американської влади[ред.ред. код]

У багатьох штатах, у тому числі в штаті Теннессі, рідному штаті засновників товариства, губернатор вживав різних заходів, щоб упоратися з самоправством і жорстокістю, але все безуспішно. Поліція була не в змозі придушити ККК.

У результаті, кланівці домоглися величезної влади майже у всіх штатах Півдня. Жорсткі закони губернаторів не допомагали, але товариство існувало ще недовго, поки федеральний уряд не почав втручатися в їхню діяльність.

В обох Каролінах, де ку-клукс-клан був надто сильний, його жорстокість перейшла всі межі, і губернатор звернувся до президента з проханням військового вирішення питання. В інших штатах знадобилося втручання федерального уряду, де були затяті супротивники подібних організацій. Найбільш відомим та активним з них був Бенджамін Батлер, що доклав всіх зусиль, щоб домогтися проведення офіційного розслідування. Воно відбулося в 1870 році, а вже на наступний рік на столі Верховного судді лежав докладний звіт про виконану роботу, де говорилося таке:

«… Ку-клукс-клан, або Невидима Імперія Півдня, що включає в себе велику кількість людей найрізноманітніших класів, що володіє власною конституцією і законами, здійснює насильницькі дії, спрямовані проти членів Республіканської партії. Члени Клану вриваються в будинки чорношкірого населення з метою грабежу, насильства й убивства людиноподібних мавп(негрів) …»

20 квітня 1871 Конгрес США видав закон, спрямований на припинення діяльності ку-клукс-клану. Він давав президентові повноваження скасовувати право особистої недоторканності і вдаватися до зброї для підтримки законів.

Коли ку-клукс-клан в черговий раз почав коїти безчинства і насильства в жовтні 1871 року, президент оголосив про стан облоги у дев'яти округах Кароліни і провів численні арешти. Сотні активістів було заарештовано й кинуто в тюрми рішеннями військового трибуналу, що було однією з важливих причин припинення діяльності організації, але треба зауважити, хоча було проведено безліч арештів, з керівників організації майже ніхто не постраждав.

Розпуск організації[ред.ред. код]

Треба також зазначити, що генерал Форрест (він же «Великий маг») офіційно розпустив ККК в 1871 році. Обговорюють причини, які спонукали його до цього кроку. Точно цих причин ніхто не знає, висловлюються різні припущення, зокрема: що сам керівник прагнув до збереження таємниці організації, а вона вийшла з-під контролю, а можливо, він вирішив, що вона не відповідає вказаним у «приписі» цілям і завданням. Або на нього міг натиснути федеральний уряд, і у нього не було виходу. Хоч би які були логічні міркування дослідників, документів з думкою особисто генерала Форреста не збереглося, а організація офіційно припинила своє існування.

Відтворення[ред.ред. код]

Парад ку-клукс-клану в Вашингтоні в 1928 р.

28 жовтня 1915 в офісі І. Р. Кларксона, адвоката Сіммонса, під головуванням спікера Законодавчих зборів штату Джорджія Д. У. Бейла, у присутності 36 осіб (з яких двоє були «вампірами» при «Великому Мазі» Форресті) відбулися установчі збори нового ку-клукс-клану.

4 грудня 1915 «Невидима імперія» отримала право на легальне існування і на використання колишніх атрибутів, традицій, регалій Клану. Нововідтворена організація налічувала кілька сотень тисяч членів, а їхні акції тепер поширювалися не тільки на чорношкіре населення. З 1920-х років до списку жертв додалися євреї, католики, комуністи, лідери профспілкових і страйкових комітетів, нові іммігранти, особливо ханці, які втекли до США на початку XX століття. Пізніше до «чорного списку» організації були включені гомосексуалісти. Новим «батьком» ку-клукс-клану став Вільямс Сіммонс — блискучий оратор, учасник іспано-американської війни 1898 року.

Найбільш радикальні представники ку-клукс-клану вважали своїм головним ворогом федеральний уряд, і деякі з них були засуджені за спробу замаху на державних службовців і суддів.

У роки Великої депресії і війни ку-клукс-клан фактично припинив своє існування. Офіційно ККК розпущено в 1944 р., відновлено в 1946 р., він розколовся на ряд угрупувань в 1949 р. 1960-ті роки ознаменувалися відродженням діяльності організації, коли терору (побиття, озброєні замаху, вибухи) піддавалися активісти боротьби за громадянсьні права.

Жертви[ред.ред. код]

З перших днів заснування Ку Клукс Клану і до наших днів головним ворогом для «лицарів невидимої імперії» були і залишаються представники чорної раси. Решта змінювалася разом з громадським і політичним розвитком Півдня. Спочатку це були «північани» — ділки, які прагнули в обстановці післявоєнного хаосу «прибрати до рук» власність у південних штатах і прихильники рівності громадянських прав. З 20-х років до них додалися євреї, католики, комуністи, лідери профспілкових та страйкових комітетів, нові іммігранти, особливо китайці. Пізніше до «чорного списку» організації були включені гомосексуалісти. Найбільш радикальні представники Ку Клукс Клану вважають своїм головним ворогом федеральний уряд США.

Третє відродження[ред.ред. код]

У 1970-х роках ку-клукс-клан пережив своє третє народження. У проміжку між 1975 та 1979 роками чисельність організації зросла з 6,5 до 10 тис. осіб. Але завдяки діям уряду головні ідеологи були арештовані і рух не дістав розповсюдження. В 1993 р. «Невидима імперія» була розпущена, але один з ідеологів вже організував свій підрозділ Клану — «Білих конфедератів», хоча в них були лічені одиниці членів руху. За деякими даними, останнім часом (2008–2010 рр.) почалося зростання популярності Ку-Клукс-Клану після обрання Барака Обами президентом США.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • «ККК» присвячена одна з серій мультфільму для дорослих «South Park».
  • У фільмі « Форрест Гамп» головний герой згадує про те, що його назвали на честь Натана Форреста Бедфорда — генерала громадянської війни, який якимось чином доводиться йому родичем. Він описаний як ватажок людей, які «любили одягатися в білий одяг і накриватись простирадлами, навіть коней вони накривали білими простирадлами».
  • У фільмі «Гарольд і Кумар: втеча з Гуантанамо» головні герої зустріли членів ККК в лісі.
  • В опублікованому в 1891 р. оповіданні Артура Конана Дойля про Шерлока Холмса «П'ять апельсинових зерняток» (англ. «The Five Orange Pips») йде мова про злочини членів Ку-Клукс-Клану.
  • У відомому романі Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром» розповідається про діяльність Ку-Клус-Клану під час Реконструкції після Громадянської війни 1861–1865 р.р.
  • У фільмі «Погані хлопці 2» головні герої зустрічають ККК під час виконання спеціального завдання.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Potok, Mark. «Intelligence Report, Spring 2012, Issue Number 145». Southern Poverty Law Center. Архів оригіналу за 2013-07-19. Процитовано 2012-03-25. 
  2. McVeigh, Rory. «Structural Incentives for Conservative Mobilization: Power Devaluation and the Rise of the Ku Klux Klan, 1915–1925». Social Forces, Vol. 77, No. 4 (June 1999), p. 1463. (пік у 1920–1925 роках)
  3. «Ku Klux Klan». Southern Poverty Law Center. Архів оригіналу за 2013-07-19. Процитовано 2013-02-07. 
  4. Al-Khattar, Aref M. (2003). Religion and terrorism: an interfaith perspective. Westport, CT: Praeger. с. 21, 30, 55. 
  5. Michael, Robert, and Philip Rosen. Dictionary of antisemitism from the earliest times to the present. Lanham, Maryland, USA: Scarecrow Press, 1997 p. 267.