Китайці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Китайці (хань, ханьці)
汉族/漢族
Han clothing Hanfu movement.jpg
Сучасні молоді китайці у традиційному вбранні хань[1], 2005
Загальна кількість 1,310,158,851
19.73% усього світового населення
Найбільші розселення КНР КНР: 1,207,541,842[2]
Гонконг Гонконг: 6,593,410[3]
Макао Макао: 433,641[4]
Тайвань Тайвань: 22,575,365[5]
Сингапур Сингапур: 2,684,936[6]
Мова китайська мова

Кита́йці, або ханьці (кит. традиц.: 漢族спрощ.: 汉族; , хань-цзу; кит. традиц.: 漢人спрощ.: 汉人; , хань-жень) — східноазійський народ, основний етнос Китаю, титульна нація Китайської Народної Республіці (91,6 % її населення) і Республіки Китай. Самоназва — хань. Кількість — понад 1,5 млрд. Розмовляють китайською мовою, яка має велику кількість діалектів. Має численну діаспору.

Етнонім[ред.ред. код]

термін Китайці в українській мові може виступати на позначення всього населення держави Китай і як етнонім китайців (ханьців), основної етнічної складової населення Китаю:

  1. Китайці (ханьці, самоназва — хань) — найбільший чисельно етнос планети, основне населення Китаю, також має численні общини по всьому світу.
  2. Китайці — населення держави Китай, яке за етнічним і релігійним складом є доволі різнорідним. Попри те що, 9/10 населення країни складають китайці (ханьці), деякі з народів Китаю (офіційно — етнічні меншини) є доволі чисельними (скажімо чжуанів понад 15 млн чол., дунганів (хуей) — 8 млн чол., уйгурів бл. 7 млн чол., ізцу — понад 6 млн чол. і т. д.), вони проживають на своїх етнічних землях компактно, як правило у напівнаціональних автономіях (Сіньцзян-Уйгурський, Гуансі-Чжуанський та інші автономні райони), і мають високі рівні національної ідентичності, давні історичні традиції, самобутні культури — крім власних мов часто також власні писемності і тривалі літературні традиції. До таких етностей, в першу чергу, слід вінести тибетців (основне населення анексованого в 1950-х рр. Китаєм Тибету), ряд тюркських народів північного заходу Китаю, зокрема, уйгурів, деякі тунгусо-манчжурські і монгольські народи півночі і північного сходу Китаю (монголи Внутрішньої Монголії, маньчжури тощо). Значну національну свідомість і відчуття окремішності мають також народи, які колись мали, мають (в тому числі і віднедавна) або борються за державне самовизначення — крім названих тибетців, також корейці на крайньому північному сході Китаю; узбеки, казахи, киргизи на північному заході держави тощо. Саме вище названі народи на еміграції найчастіше творять окремі національні общини, чітко вирізняючи себе від китайців, і таким чином сприймаються від них окремо у світі, на відміну від більшості народів Південного і Південно-Східного Китаю, як близьких етнічно і мовно до ханьців сино-тибетських народів, так і паратайців (чжуани, таї, буї), що в історичному і культурному плані мають давні зв'язки з народами Індокитаю.

Дані щодо чисельності на 1978 рік[ред.ред. код]

Всього — 934 000 000 осіб, з них проживають у таких країнах:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Останніми роками, з поч. 1990-х молоді китайці (ханьці) намагаються відновити традицію носіння ханьського одягу, яку було перервано 300 років тому встановленням у Китаї правлячої династії з Маньчжурії (період правління 16441911).
  2. [1]
  3. [2]
  4. [3]
  5. [4]
  6. [5]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.