Ландвойт
Ландво́йт, ландвійт, лантвойт, лентвойт[1], лянтвойт[2] (пол. Landwójt, нім. Landvogt, лат. viceadvocatus) — тевтонський командор в країні, шериф в середньовічній Англії. А у період з XIII ст. по XVI ст. в Польщі — це у першу чергу княжий урядник, хто має широкі повноваження у створених судовій та адміністративній одиницях т.зв. (лат. districtus) на основі Німецького права «Weichbildzie», у виборах муніципального службовця, котрий був намісником для войта чи старости, під привілеєм міста (згідно з Магдебурзьким правом).
Ландвойт здійснював владу над усіма поселеннями (пол. osada) у Краю (лат. districtus), на основі закону при виконанні своїх функцій поліції й адміністрації. До компетенції ландвойта входило також головування «судом ленським» (становим), у селах, що належали місту. Ці суди керували в справах війтів і солтисів (мерів). Склад такого суду — крім ландвойта, складався з шести присяжних лавників, рівні судовому рангові.
У Великому князівстві Литовському[ред. | ред. код]
- У Великому князівстві Литовському це старший у маєтку начальник над войтами, десятниками й ін.[3];
- котрий мав спадкове право на війтівство[4];
- непрофесійний член суду, який являв соціальний аспект справедливості;
У Польщі[ред. | ред. код]
- член правління міста або муніципалітету у стародавній Польщі.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ с.119 т.9 (Кулібін—Малаіта) «Беларуская Энцыклапедыя» (ў 18 тамах), Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш., выд. «БелЭн», г. Мінск, 1999 г. ISBN 985-11-0155-9. (біл.)
- ↑ Литовская Метрика, изд. «Русская историческая библиотека», 1903 г. том 20 (рос.)
- ↑ стр.611 том 25 «Акты издаваемые Виленскою (археографическою) комиссией для разбора древних актов (инвентари и разграничительные акты)», тип. А. Г. Сыркина, г. Вильна, 1898 г. (рос.)
- ↑ стор. 530 том 17 «Акты Виленской Археографической Комиссии», г. Вильна, 1890 г. (рос.)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Г. К. Швидько. Лендвійт, земський війт [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 110. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- «Акты издаваемые Виленскою Археографическою Комиссиею для разбора Древних Актов», г. Вильна, 1865—1915 гг., том I—XXXIX; (рос.)
- Zajda Aleksander, «Nazwy urzędników staropolskich (do roku 1600)», 1970 r., str. 43. (пол.)
