Ландграф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ландграф (від нім. Landgraf - "граф" там де "земля", "країна"; лат. Comes Provincialis ) - у середньовічній Німеччині титул князів[1], положення яких було схожим на положення герцогів. На них лежав обов'язок не тільки у своєму графстві, а й у більш обширній області: підтримувати мир, а в разі війни давати кому потрібно збройне прикриття. У такому сенсі цей титул належав тільки Тюрінгії і Ельзасу, але його носили і багато інших князів, які не мали таких повноважень.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, "Словник іншомовних слів", м. Київ, 1985 р., стор. 479.


Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.