Левинський Степан Іванович
| Левинський Степан Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1897[1] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Помер |
8 жовтня 1946 або 1946[1] Гап, департамент Верхні Альпи, Франція | |||
| Діяльність | письменник, орієнталіст, дипломат, мандрівник, культуролог | |||
| Сфера роботи | мандри[d][1], подорож[1], сходознавство[1], культурологія[1] і дипломатія[1] | |||
| Alma mater | Львівська політехніка | |||
| Батько | Левинський Іван Іванович | |||
|
| ||||
 Левинський Степан Іванович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Степан Іванович Левинський гербу Сас (1897, Львів — 8 жовтня 1946, Гап, департамент Верхні Альпи, Франція) — український письменник, мандрівник, сходознавець, культуролог, дипломат[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1897 року у м. Львові в родині архітектора Івана Левинського та Марії Левинської з Броніковських[2]. Закінчив гімназію та Львівську політехніку зі ступенем інженера-хіміка. Студіював у Брюсселі (Бельгія). 1922 року виїхав до Парижа. Закінчив японський відділ Школи державних мов (1929) та Школу політичних наук (обидві в Парижі). Мешкав у Японському домі, де в оточенні японців вдосконалив знання мови та звичаїв. У 1936—1940 роках працював торговельно-економічним референтом і перекладачем з японської мови в польському консульстві в Харбіні. Жив у Шанхаї, Пекіні. Цю посаду отримав за підтримки Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), головним чином до цього приклався віце-маршалок польського сейму Василь Мудрий. У січні 1939 року подав заяву про резигнацію з огляду на антиукраїнську акцію Польщі (ліквідація Карпатської України), але під тиском УНДО відкликав цю заяву.
У 1942—1946 роках був перекладачем з японської мови у французько-японському комітеті при правлінні губернатора Індокитаю. Співпрацював в україномовному часописі «Український голос на Далекому Сході» (виходив з 1 листопада 1941 у Шанхаї). Взяв участь у підготовці першого українсько-японського словника (Харбін, 1944). Після Другої світової війни евакуйований до Франції.
Помер 8 жовтня 1946 року у м. Гап (Франція).
Творчість[ред. | ред. код]
Малознаний українському читачеві письменник-мандрівник Степан Левинський був відомий у Галичині в 30-х роках XX століття як автор талановитих подорожніх нарисів (тревелогів) про мандрівки Близьким і Далеким Сходом, які вийшли окремими книгами: «Від Везувія до пісків Сахари» (1926), «З японського дому» (1932), «Схід і Захід» (1934), «Хатина буддійського самітника» (1934), «Враження з Японії» (1942—1944). За книжку «З Японського дому» 1933 року одержав премію Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка.
У 1934—1935 роках публікувався у львівському часописі «Назустріч».
Книги Степана Левинського, особливо «Схід і Захід», є цінним внеском в українську подорожню літературу початку XX століття, цікавими й самобутніми виданнями, що пронизані водночас ліризмом і філософічністю, тонкою обсервацією екзотичного світу Африки й Далекого Сходу, не менш далекого багатьом сучасним читачам, як і кілька десятиліть тому.
Писав про японську поезію (переклади С. Гординського), архітектурні пам'ятки Львова та їхню реставрацію.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 1926 — «Від Везувія до пісків Сагари» (Львів);
- 1932 — «З Японського дому» (Львів);
- 1934 — «Схід і Захід: Нариси з подорожі (Констянтинопіль. Єрусалим. Каїро)» (Львів);
- 1934 — «Годжокі: Хатина буддійського самітника»: поема / Перекл. С. Левинський;
- 1934 — «Дощ і кохання»: прозова мініатюра;
- 1942—1944 — «Враження з Японії».
Аудіозаписи творів[ред. | ред. код]
Степан Левинський. Прозова мініатюра "Дощ і кохання": https://www.youtube.com/watch?v=CWhF4B9EYFc
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Білокінь С. Левинський (Левінський) Степан Іванович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 79. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- С. І. Білокінь Левинський Степан Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Жиленко І. Таємничий світ Далекого Сходу в нарисах Миколи Байкова і Степана Левинського // International academy journal Web of Scholar. — 2018. — № 1 (19). — Vol. 5. — C. 4–10.
- Левинський С. (9 травня 2019). Відкриваю Львів. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- Трощинський В. Левинський Степан // Енциклопедія української діяспори: У 7 т. — К.: ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4: Австралія—Азія— Африка. — С. 109.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Література[ред. | ред. код]
- Левинський С. Від Везувія до пісків Сахари. З Японського дому. Схід і Захід. Подорожні нариси / упорядк., передм., літ. ред. і прим. Василя Ґабора. — Львів: ЛА «Піраміда», 2018. — 212 с.
- Левинський С. Паризькі настрої. Старомодна сукня львівського ринку. Хвилини Японії і Китаю: оповідання, новели, есеї, подорожні нариси, спогади, інтерв'ю, драми, переклади / упоряд., передм., літ. ред. і прим. Василя Ґабора. — Львів: ЛА «Піраміда», 2020. — 252 с.
- Левинський С. Від Везувія до пісків Сагари. — Львів: Накладом Червоної Калини, 1926. — 82 с.
- Левинський С. З Японського дому. — Львів: накладом видавничої спілки «Діла», 1932. — 165 с.
|
