Легкоплавкі сплави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Легкопла́вкі спла́ви (легкопла́вкі сто́пи) — це, зазвичай, евтектичні сплави, що мають низьку температуру плавлення, яка не перевищує температуру плавлення чистого олова (близько 232 °С). У склад легкоплавких сплавів можуть входити свинець, вісмут, олово, кадмій, талій, ртуть, індій, галій та інколи цинк.

Загальні характеристики[ред.ред. код]

Склад таких сплавів підбирають зазвичай таким чином, щоб забезпечити утворення багатофазної багатокомпонентної евтектики, що складалася б з двох, трьох і більше фаз.

Температуру плавлення нижчу за 100 °С мають також сплави з додаванням ртуті, що називають амальгамами і є сплавами системи Sn — Pb — Bi — Hg. Чиста ртуть і сплави системи Tl — Hg мають температуру плавлення нижчу за 0 °С. Найлегкоплавкіший з відомих сплавів — сплав з 8,56% Tl і 91,44% Hg — плавиться при температурі — 61 °С, яку розглядають як нижню межу температури плавлення легкоплавких сплавів.

Сплави лужних металів також здатні до утворення легкоплавких евтектик і можуть бути віднесені до групи легкоплавких сплавів. Так сплави системи натрій-калій-цезій мають рекордно низьку температуру плавлення аж до −78 °C. Однак, використання цих сплавів утруднене через їх високу хімічну активність.

Види і склади легкоплавких сплавів[ред.ред. код]

Області використання легкоплавких сплавів[ред.ред. код]

У всіх областях застосування легкоплавких сплавів головною витребуваною властивістю є задана низька температура плавлення. Ця властивість, зокрема, використовується при паянні мікросхем, які можуть вийти з ладу через перегрівання якщо паяти звичайними припоями. Крім того, ці сплави повинні мати певну густину, границю міцності, хімічну інертність, вакуумну щільність, теплопровідність тощо. Основними галузями застосування легкоплавких сплавів є:

  • Виробництво і застосування рідиннометалевих теплоносіїв в енергетиці і машинобудуванні.
  • Виготовлення моделей, що виплавляються у ливарній справі.
  • Системи раннього оповіщення займань (датчики температури, клапани пожежогасіння та ін).
  • Термометрія (робоче тіло для термометрів різних типів).
  • Вакуумна техніка (защільнення, паяні шви тощо).
  • Мікроелектроніка (припої, покриття, датчики температури, плавкі запобіжники тощо).
  • Медицина (фіксація кісток при переломах, протезування тощо)
  • Використання розплаву як мастила у вузлах тертя.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б ГОСТ 21930-76 Припои оловянно-свинцовые в чушках. Технические условия.
  2. ТУ 48-0220-40-90 Сплавы и припои на основе олова, свинца и индия для полупроводниковой техники. Технические условия.
  3. ТУ 92-922-1-99-84 Особолегкоплавкий припой марки ПОСВ 33.
  4. а б в г д е Коган В. А. 1980, C. 191
  5. ТУ 6-09-4065-88 Сплав Розе чистый. Технические условия.

Джерела[ред.ред. код]

  • Коган В. А. Справочник по металлам и сплавам для полиграфистов. — М.: Книга, 1980. — 208 с.
  • Физические величины. Справочник / Под ред. И. С. Григорьева, Е. З. Мейлихова. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — 1232 с.
  • Рабинович В. А., Хавин В. Я. Краткий химический справочник. — Л.: Химия, 1991. — 432 с.
  • Перельман В. И. Краткий справочник химика. — М.: Госхимиздат, 1963. — 624 с.
  • Справочник по пайке / Под ред. И. Е. Петрухина. — изд 3-е, перераб. и доп.. — М., 2003. — 480 с.

Посилання[ред.ред. код]