Рубідій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рубідій (Rb)
Атомний номер	37
Зовнішній вигляд	м'ягкий, сріблясто-білий, хімічно-активний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	85.4678 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	248 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	402.8(4.17) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Kr] 5s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	216 пм
Радіус іона	(+1e)147 пм
Електронегативність (за Полінгом)	0.82
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	1
Термодинамічні властивості
Густина	1.532 г/см³
Питома теплоємність	0.360 Дж/(K моль)
Теплопровідність	58.2 Вт/(м К)
Температура плавлення	312.2 K
Теплота плавлення	2.20 кДж/моль
Температура кипіння	961 K
Теплота випаровування	75.8 кДж/моль
Молярний об'єм	55.9 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	кубічна об'ємноцентрована
Період ґратки	5.590 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	n/a K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст 1 Загальна характеристика 2 Історія 3 Походження назви 4 Отримання 5 Застосування 6 Біологічна роль 7 Див. також 8 Література

[ред.] Загальна характеристика

Рубідій (рос. рубидий, англ. rubidium, нім. Rubidium n) – хімічний елемент, відкритий нім. вченими Р.Бунзеном та Г.Кірхгофом шляхом спектрального аналізу у 1861 р. Символ Rb. Ат. н. 37; ат.м. 85,4678. Належить до лужних металів. Сріблясто-білий, легкоплавкий, хімічно дуже активний, на повітрі самозаймається, з водою реаґує з вибухом. Густина 1525 кг/м³; t_плав 39,47 °С; t_кип 685 °С. Належить до групи рідкісних металів. Вміст у земній корі порівняно високий – 1,5•10^—2, тобто більший, ніж міді, свинцю, цинку і ін. елементів, але Р. не утворює власних мінералів. Як ізоморфна домішка Р. входить у мінерали ін. лужних металів і передусім калію. До числа багатих на Р. мінералів належать мінерали-концентратори: полуцит, лепідоліт, цинвальдит, амазоніт, біотит. Осн. пром. запаси Р. сконцентровані в апатито-нефелінових породах, слюдах, карналіті і природних мінералізованих водах. При екзогенних процесах рубідій і цезій нагромаджуються спільно з калієм в соляних відкладах, рубідій входить до складу сильвіну і карналіту.

[ред.] Історія

Відкритий нім. вченими Р.Бунзеном та Г.Кірхгофом шляхом спектрального аналізу у 1861 р.

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

Рубідій отримують попутно при переробці калійних солей і лепідолітових концентратів. Солі Р. отримують як побічний продукт у виробництві солей літію, магнію і калію, металічний Р. – металотермічно відновлюючи його солі з подальшим очищенням від домішок ректифікацією і вакуумною дистиляцією.

[ред.] Застосування

Застосовують також у виробництві фотоелементів, у лампах денного світла, як каталізатор. Прогнозна потреба в ньому до 2000 р. незначна – приблизно 3 т. Рубідій використовується в обмеженій кількості в медицині, аналітичній хімії.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Див. також

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3