Леонова Світлана Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонова Світлана Миколаївна
Народилася 2 вересня 1974(1974-09-02) (49 років)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
 Німеччина
Діяльність різьбяр
Alma mater Заочний народний університет мистецтвd (1996) і Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв (2003)
Членство Спілка майстрів народного мистецтва України

Світлана Миколаївна Леонова (нар. 2 вересня 1974, Миколаїв) — українська майстриня ху­дожнього різьблення; член Миколаївського обласного народного творчого об'єднання художників-аматорів та майстрів декоративно-прикладного мистецтва «Прибужжя» з 1991 року та Спілки майстрів народного мистецтва України з 1995 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 2 вересня 1974 року в місті Миколаєві (нині Україна). У 1993 році закінчила професійно-технічну школу у селі Ломоносовому[ru] Холмогорського району Архангельської області Росії, де здобула спеціальність «майстера художнього різьблення по кістці»; у 1996 році закінчила Заочний народний університет мистецтв у Москві; 2003 року у Миколаївській філії Київського національного університету культури і мистецтв здобула спеціальність «художника, майстра-викладача декоративно-прикладного мистецтва»[1]. Виїхала до Німеччини.

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузі прикладного мистецтва. У техніці різьблення на кістці та розі створює прикраси, скульптури, булави, писанки, скриньки, вази, барельєфи, а також композиції з перламутру, страусиних яєць. Серед робіт:

  • колекція прикрас із кістки для Театру мод у Миколаєві;
  • скульптури «Баран», «Леви»;
  • віяло «Пава»;
  • булави «Президентська», «Гетьманська»;
  • писанки «Спогад про Київ», «Під небом України»;
  • хрест «Святе Письмо»;
  • скринь­ки «Тетяна», «Грифон»;
  • ваза «Богоматір і Архангел Михаїл»;
  • барельєф Петра Могили.

З 1980 років бере участь у всеукраїнських та між­народних художніх виставках. Персональні виставки відбулися у Миколаєві у 1997, 2006 роках, Києві у 1999 році.

Окремі твори зберігаються у Миколаївському художньому музеї, Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві, в приватних зарубіжних колекціях. Їх отримували в подарунок Президент України Леонід Кучма і його дружина, а також колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Домінік Шасар[1].

Авторка посібника «Відродження забутого мистецтва: Українське художнє різьблення по кістці та рогу» (Миколаїв, 2006), в якому розглянуті види та техніки художньої обробки кістки і рогу, описані інструменти та обладнання майстра, на прикладах пояснюється процес виробництва виробів[1].

Відзнаки[1][ред. | ред. код]

  • Диплом «Майстер року» Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1993);
  • Диплом «Наші досянгення» в номінації «Нові імена» (2001, до 10-ї річниці незалежності України);
  • Міжнародний диплом лауреата II премії в номінації «Художня творчість» (2004, Росія);
  • Медаль за IV місце в конкурсі сучасного мистецтва (2005, Італія);
  • Почесний титул «Українська мадонна» (2006).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]