Архангельська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Архангельська область
Архангельская область
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg Coat of Arms of Arkhangelsk oblast - Full.jpg
Прапор Архангельської області Герб Архангельської області
Архангельська область на карті Росії
Архангельська область на карті Росії
Обласний центр Архангельськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

13-а

589 900 км²
0,2

Населення

- Усього
- Густота

40-а

1225310 (01.01.2011) [1] (2011)
2.1/км²

Федеральний округ Північно-Західний
Економічний район Північний
Автомобільний код 29
Державна мова російська
Часовий пояс UTC {{{FSUTC}}}

Арха́нгельська о́бласть — область на півночі європейської частини Росії. До її складу входить Ненецький автономний округ.

Географічне положення й клімат[ред.ред. код]

Область розташована на півночі Східно-Європейської рівнини. Обмивається Білим, Баренцевим, Печорським і Карським морями. Через близьку відстань до арктичних морів і через малий вплив теплої течії Гольфстрім, клімат тут помірковано континентальний, на північному сході — субарктичний, тобто прохолодне літо й тривала холодна зима. Характерна часта зміна повітряних мас, що надходять із Арктики й середніх широт.

На території Архангельської області розташовані мис Флігелі (крайня північна крапка Росії, Європи і Євразії) і мис Желанія (крайня східна крапка Європи).

Тваринний і рослинний світ[ред.ред. код]

Архангельська область здебільшого входить у зону тайги й тундри, виняток становлять архіпелаги Нова Земля й Земля Франца-Йосипа, острів Вікторія — вони відносяться до арктичних пустель. Найпоширеніша порода лісівялинник, на другому місці — соснові ліси. Ялиця й модрина зустрічаються тільки на сході області.

Із птахів в Архангельській області водяться: тетерев, глухар, рябчик, дятел, синиця, снігур, пищуха, а також занесені в Червону Книгу орлан-білохвост, скопи, беркут, бородата неясить, сірий журавель.

З арктичних ссавців звичайні ведмідь білий, морж, нерпа кільчаста, тюлень лисун гренландський, лахтак ("морський заєць"). Зі звірів тайги характерні лось, олень благородний, ведмідь бурий, рись, росомаха, вовк, лисиця, вивірка лісова, куниця лісова, норка європейська, бобер європейський, ондатра, бурундук, заєць білий.

Історія[ред.ред. код]

Архангельська область утворена 23 вересня 1937 року. До Жовтневої революції більша частина території нинішньої області входила до складу Архангельської губернії. Остання була ліквідована 14 січня 1929 — Архангельська, Вологодська й Північно-Двінська губернії утворювали Північний край. 15 липня 1929 у Північному краї було утворено Ненецький національний округ (зараз Ненецький автономний округ). Північний край після виділення Комі АРСР (5 грудня 1936) було перетворено на Північну область, 23 вересня 1937) розділену на Архангельську й Вологодську області. До складу Архангельської області, крім території колишньої Архангельської губернії, увійшли також два колишні повіти (Вельський і Каргопольський ) Вологодської губернії й 9 районів колишньої Північно-Двінської губернії. У 1940 році (за іншими відомостями, у березні 1941) з Архангельської області до складу Кіровської області було передано 3 райони: Опаринський, Лальський (пізніше Лузький) і Подосиновський. Наприкінці 1959 року з Ненецького національного округу до складу Комі АРСР відійшла невелика територія з робочим селищем Хальмер-Ю.

Населення й національний склад[ред.ред. код]

За даними переписи населення 2002 року населення Архангельської області склало 1 294 993 осіб, з них:

Адміністративній поділ[ред.ред. код]

Міські округи[ред.ред. код]

Міський округ Населення (2006)
Архангельськ 355 813
Коряжма 42 831
Котлас 72 694
Мирний 28 935
Новодвінськ 42 537
Сєверодвінськ 197 135

Муніципальні райони[ред.ред. код]

Муніципальне утворення Населення (2006) Адміністративний центр Населення райцентру (2002)
Вельський муніципальний район 59,8 тис. (2007) м. Вельськ 26 210 (2006)
Верхнетоємський муніципальний район 20,7 тис. (2007) село Верхня Тойма 3 940
Вілегодський муніципальний район 12 137 село Ільїнсько-Подомське 2 973
Виноградовський муніципальний район 20 153 смт Березнік 6 450 (2006)
Каргопольський муніципальний район 20 864 м. Каргополь 11 007 (2006)
Коноський муніципальний район 29 233 смт Коноша 12 306 (2006)
Котласький муніципальний район 22 835 в місті Котлас  
Красноборський муніципальний район 16 236 село Красноборськ 5 030
Ленський муніципальний район 15 077 село Яренськ 4 085
Лешуконський муніципальний район 9 620 село Лешуконське 5 003
Мезенський муніципальний район 12 760 м. Мезень 3 813 (2006)
МУ Нова Земля 2 724 смт. Бєлуш'я Губа 2 630 (2006)
Няндомський муніципальний район 32 449 м. Няндома 22 136 (2006)
Онезький муніципальний район 15 870 м. Онега 22 797
Пінезький муніципальний район 32 198 село Карпогори 4 617
Плєсецький муніципальний район 54 196 смт Плєсецк 10 460 (2006)
Приморський муніципальний район 26 831 м. Архангельськ  
Соловецький муніципальний район 873 селище Соловецький 955
Уст'янський муніципальний район 34 853 смт. Октябрський 9 758 (2006)
Холмогорський муніципальний район 28 800 село Холмогори 4 592
Шенкурський муніципальний район 17 764 г. Шенкурськ 5 922 (2006)

Острови[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Архангельськ 348,6 Каргополь 10,9
Сєверодвінськ 193,2 Плєсецьк 10,3
Котлас 59,3 Октябрський 9,7
Коряжма 42,8 Савінський 7,7
Новодвінск 42,3 Іскателей 7,2
Мирний 28,5 Березнік 6,4
Вельськ 26,1 Кулой 6,4
Онега 22,5 Шенкурськ 5,9
Няндома 21,9 Сєвероонезьк 5,3
Нарьян-Мар 19,2 Красноборськ 5,0 (2003)
Вичегодський 13,1 Лешуконське 5,0 (2003)
Коноша 12,2

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Архангельська область має розвинений рибної, лісовою, деревообробною й целюлозно-паперовою промисловістю, є машинобудування, головним чином обслуговуючи ту ж рибну й деревообробну промисловості, а також виконуючи оборонні замовлення. Основні промислові центри: Архангельськ, Котлас, Сєверодвінськ, Новодвінськ, Коряжма, Вельськ.

Космодром[ред.ред. код]

На території області, біля міста Мирний розташовано космодром «Плєсецьк».

Корисні копалини[ред.ред. код]

В області є родовища нафти, газу, алмазів, торфу. Найзначніші родовища гіпсів в Росії — Звозьке родовище, вапняків і ангідридів. На півдні області (Сольвичегодськ, Коряжма) залягають потужні шари кам'яної солі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]