Писанка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Див. також: Великоднє яйце
Українська писанка

Пи́санка — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників.

Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу[1]. Шкаралупу писанок знаходили при археологічних розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому, і багато з тих візерунків використовується для розпису і сьогодні.[2] З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня.[1] Звідси і їхня назва — «великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця[1]. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками»[1].

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.[3]

В серпні 2013 року у центрі Львова було знайдено п'ятисотлітню писанку, виконану на шкаралупі яйця.[4][5]

Символіка писанки[ред.ред. код]

Квітуча магнолія, прикрашена писанками. Вид зблизька.

Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку С. Килимника, писанки існували вже за часів антів — наших прародичів /ІІІ — VIII ст. н. е./ і були символом сонячного культу. Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження.

«Яйце птаха взагалі, — писав С. Килимник, — це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил»[6].

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

На Київщині малюнок крупний, такий самий на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини — дрібненький[3]. Чому так — достеменно не знає ніхто.

Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).

Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями[Джерело?].

Знаки[ред.ред. код]

Сонце. Нашим пращурам доводилося виживати в складних умовах: важко було пережити холодну зиму, дочекатися нового врожаю. Настання довгоочікуваної весни сприймалося як народження нового сонця, торжество життя, тепла, світла над темрявою. Тому серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

Хрест. Один із сонячних знаків, символ Усесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, адже за прадавніх часів сонце уявлялося птахом, який летить у небі.

У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє та освячує.

Спіраль - символ плодючості, знак володаря, плину часу.

Триріг. Один із найдавніших символів сонця, а також знак священного числа "три". Знак святого вогню і Святої Трійці.

Зірка. Символізує сонце і вранішню зорю. Містить у собі косий хрест, прямий хрест, а також лівобічну та правобічну свастики. У народній символіці вона є незмінним символом кохання.

Птах. Символ зародження життя, родючості, достатку. Це - напівземна, напівнебесна істота, що вважалася провідником Божого сонця й охоронцем проти зла, символом любові, вірності та злагоди. У християнстві птах - символ вознесіння до Бога.

Гілка - символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; символ бескінечного життя. [7]

Дубовий листок - символізує чоловічу силу, це знак стародавнього бога Перуна; у Святому Письмі дуб є сакральним знаком повноти життя Божого люду й символом Божої справедливості.

Півень - провісник дня, сторож добра проти зла - є символом світла, яке побороло темряву, - Христа.

Кінь - символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри, який летитьу світ, готовий на смерть.

Риба - символізує воду, отже, як і вода, є символом життя і здоров'я; це також символ новохрещення.

Олень - пов'язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем, охоронцем істини, провідником; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.

Виноград - символ роду; виноградна лоза - символ Христа.

Безконечник - символ води, невмирущої природи, вічного життя.

Сорок клинців символізують успіх у господарстві, добробут і чесноти людини.

Квіти - означають радість, красу, дітей. [8]

Технологія виготовлення та види писанок[ред.ред. код]

Різні писачки́: від давніх традиційних до сучасних.
Виготовлення писанок на подвір'ї монастиря святих Петра і Павла в Дрогобичі під час проведення Великої Гаївки 17 квітня 2012

Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. В радянський період писанкарство тривалий час було заборонене[Джерело?], але, не зважаючи на це, воно продовжує свої традиції і нині. Виготовляють писанки окремі люди, оскільки ця праця клопітка, вимагає терпіння, зосередженості, а також знань символів, які зображаються на пташиних яйцях.

Писанки усієї України різні, вони не схожі між собою, різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей. Проте значення кольорової гами та символіка подекуди збігається в різних регіонах України, оскільки всі українці бажали для себе доброї долі, миру, спокою, здоров'я, доброго урожаю.

Розписують яйця писачком — невеличка дерев'яна паличка, у якій розпеченим цвяхом випалюють дірочку, щоб вставити туди металевий наконечник чи трубочку, згорнуту з фольги. Потім цей наконечник закріплюють ниткою.

Для виготовлення писанок відбирають сирі курячі яйця. Попередньо їх треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця кладуть у легкий розчин оцту у воді, коли вони просохнуть, приступають до розписування. Найчастіше це роблять за допомогою воску. Натуральний бджолиний віск кладуть у невелику керамічну посудину чи в черепок. Посудину з воском ставлять до вогню в печі чи на розсіювач на газовій плиті на невеликий вогонь. Віск повинен бути гарячим, але не доведеним до кипіння.

Фарби для писанок[ред.ред. код]

Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний — з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою. Але вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали з гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників обов'язково додавали галун (алюмокалієві квасці), для кращого зафарбовування. Тому в деяких місцевостях України писанки називали галунками. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.

Види писанок[ред.ред. код]

Докладніше: Великоднє яйце

Існує чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Приготування крашанок у відварі лушпиння цибулі.
Яскраво-червоні грецькі крашанки.

Найпростішою є технологія виготовлення крашанки. Для виготовлення крашанок (галунок) використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку чи піч. Після того як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

За відсутності писачка чи всіх фарб, можна зробити дряпанку. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент.

Найскладніше виготовити саме писанку. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Починають із простого орнаменту. Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площині. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунок кожна господиня підбирає сама, при цьому вони несуть символічне значення. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.

Українські великодні писанки[ред.ред. код]

Пам'ятники та музеї писанок[ред.ред. код]

Найбільша у світі писанка, Веґревіль, Канада

Писанки народів світу[ред.ред. код]

«ФЕСТИВАЛЬ ПИСАНОК» у Львові[ред.ред. код]

«Фестиваль писанок» у Львові — це родинний захід, що прославляє тисячолітні традиції святкування найсвітлішого свята у християнському світі. Головною ідеєю Фестивалю є популяризація великодніх традицій та прикрашання міста Лева за допомогою невід'ємного символу Великодня — Писанки. Організатор: компанія з огрганізацій подій «Дік-Арт».[10] Як зазначив директор фестивалю Андрій Сидор:

« Проводячи цей Фестиваль ми прагнемо наповнити Львів передвеликоднім настроєм, щоб по цілому місту можна було побачити символ Великодня — писанку  »

ІІІ фестиваль писанок у Львові відбувся з 6 квітня по 6 травня 2013 р.[11] У цей період увесь Львів перетворився на «Музей Писанки»[12] під відкритим небом, де з різних матеріалів створювалися та оздоблювалися писанки. Протягом Фестивалю учасники виготовили писанки з шоколаду, повітряних кульок, дерева, квітів та багатьох інших цікавих та неочікуваних матеріалів. Все це розмаїття було встановлено на вулицях і у закладах Львова.

Таким чином, об'єднавшись, усі учасники фестивалю на період святкування одного з найбільших християнських свят створили новий оригінальний «Великодній писанковий туристичний маршрут». Також під час фестивалю відбувся майстер-клас з розфарбовування писанок. Писанка — це один з найкращих старовинних символів України, маленьке диво, яке кожен може зробити сам![13]

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку /Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993.- 192 с. ISBN 5-301-01434-X
  2. English Topics: Найкращі 1000 усних тем з паралельним перекладом для учнів 5—11 класів та абітурієнтів. Ч. I / Укл. О. П. Фіщенко, Г. В. Ярцева та ін. — 3-тє вид., випр. і доп. — Х.: Веста, 2010. — 640 с. ISBN 978-966-08-3013-4 (С.:326)
  3. а б Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М.Слабошпицький — К.: Веселка, 1990. — 190 с. ISBN 5-301-00623-1
  4. Українськими археологами у центрі Львова знайдено 500-літню писанку — прес-служба НАН України
  5. Унікальну 500-літню писанку на гусячому яйці знайшли у Львові — на сайті Рукотвори
  6. Килимник С. Український рік… — Кн.2. — С.176
  7. 11. 100 найвідоміших образів української міфології
  8. 11. 100 найвідоміших образів української міфології
  9. Музей писанки в м. Коломия.
  10. Офіційний сайт компанії «Дік-Арт»
  11. У рамках Фестивалю Писанок було виготовлено 2500 різноманітних писанок
  12. Видання про події у Львові «От-ОТ»
  13. Офіційний сайт культури і туризму у Львові.

11. 100 найвідоміших образів української міфології, вид. друге, виправлене і доповнене. Під ред. Олени Таланчук.

Київ, видавництво "Автограф", 2007. с 386.

Джерела і посилання[ред.ред. код]