Писанка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Див. також: Великоднє яйце
Українська писанка

Пи́санка — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників.

Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу[1]. Шкаралупу писанок знаходили при археологічних розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому, і багато з тих візерунків використовується для розпису і сьогодні.[2] З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня.[1] Звідси і їхня назва — «великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця[1]. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками»[1].

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.[3]

В серпні 2013 року у центрі Львова було знайдено п'ятисотлітню писанку, виконану на шкаралупі яйця.[4][5] У вересні того ж року під час розкопок на березі Хрінницького водосховища було знайдено глиняну писанку-брязкальце, виготовлену 950 років тому.[6][7]

Символіка писанки[ред.ред. код]

Квітуча магнолія, прикрашена писанками. Вид зблизька.

Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку С. Килимника, писанки існували вже за часів антів — наших прародичів /ІІІ — VIII ст. н. е. і були символом сонячного культу. Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження.

«Яйце птаха взагалі, — писав С. Килимник, — це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил»[8].

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

На Київщині малюнок крупний, такий самий на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини — дрібненький[3]. Чому так — достеменно не знає ніхто.

Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).

Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями[Джерело?].

Знаки[ред.ред. код]

Сонце. Нашим пращурам доводилося виживати в складних умовах: важко було пережити холодну зиму, дочекатися нового врожаю. Настання довгоочікуваної весни сприймалося як народження нового сонця, торжество життя, тепла, світла над темрявою. Тому серед язичницьких богів Дажбог — сонячний бог — був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог — це світло.

Хрест. Один із сонячних знаків, символ Усесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, адже за прадавніх часів сонце уявлялося птахом, який летить у небі.

У християнстві хрест — символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє та освячує.

Спіраль — символ плодючості, знак володаря, плину часу.

Триріг. Один із найдавніших символів сонця, а також знак священного числа «три». Знак святого вогню і Святої Трійці.

Зірка. Символізує сонце і вранішню зорю. Містить у собі косий хрест, прямий хрест, а також лівобічну та правобічну свастики (сварги). У народній символіці вона є незмінним символом кохання.

Птах. Символ зародження життя, родючості, достатку. Це — напівземна, напівнебесна істота, що вважалася провідником Божого сонця й охоронцем проти зла, символом любові, вірності та злагоди. У християнстві птах — символ вознесіння до Бога.

Гілка — символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; символ бескінечного життя.[9]

Дубовий листок — символізує чоловічу силу, це знак стародавнього бога Перуна; у Святому Письмі дуб є сакральним знаком повноти життя Божого люду й символом Божої справедливості.

Півень  — провісник дня, сторож добра проти зла — є символом світла, яке побороло темряву, — Христа.

Кінь — символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри, який летитьу світ, готовий на смерть.

Риба  — символізує воду, отже, як і вода, є символом життя і здоров'я; це також символ новохрещення.

Олень  — пов'язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем, охоронцем істини, провідником; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.

Виноград  — символ роду; виноградна лоза — символ Христа.

Безконечник — символ води, невмирущої природи, вічного життя.

Сорок клинців символізують успіх у господарстві, добробут і чесноти людини.

Квіти — означають радість, красу, дітей.[9]

Деякі писанки втілюють світоглядову модель наших предків-язичників — «Яв-Прав-Нав».

Технологія виготовлення та види писанок[ред.ред. код]

Різні писачки́: від давніх традиційних до сучасних.
Виготовлення писанок на подвір'ї монастиря святих Петра і Павла в Дрогобичі під час проведення Великої Гаївки 17 квітня 2012

Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. В радянський період писанкарство тривалий час було заборонене[Джерело?], але, не зважаючи на це, воно продовжує свої традиції і нині. Виготовляють писанки окремі люди, оскільки ця праця клопітка, вимагає терпіння, зосередженості, а також знань символів, які зображаються на пташиних яйцях.

Писанки усієї України різні, вони не схожі між собою, різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей. Проте значення кольорової гами та символіка подекуди збігається в різних регіонах України, оскільки всі українці бажали для себе доброї долі, миру, спокою, здоров'я, доброго урожаю.

Для розпису яєць використовується писачок — невеличка дерев'яна паличка, у якій розпеченим цвяхом випалюють дірочку, щоб вставити туди металевий наконечник чи трубочку, згорнуту з фольги. Потім цей наконечник закріплюють ниткою.

Для виготовлення писанок відбирають сирі курячі яйця. Попередньо їх треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця кладуть у легкий розчин оцту у воді, коли вони просохнуть, приступають до розписування. Найчастіше це роблять за допомогою воску. Натуральний бджолиний віск кладуть у невелику керамічну посудину чи в черепок. Посудину з воском ставлять до вогню в печі чи на розсіювач на газовій плиті на невеликий вогонь. Віск повинен бути гарячим, але не доведеним до кипіння.

Фарби для писанок[ред.ред. код]

Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний — з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою. Але вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали з гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників для кращого зафарбовування обов'язково додавали галун. Тому в деяких місцевостях України писанки називали галунками. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.

Види писанок[ред.ред. код]

Докладніше: Великоднє яйце

Існує чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Приготування крашанок у відварі лушпиння цибулі.
Яскраво-червоні грецькі крашанки.

Найпростішою є технологія виготовлення крашанки. Для виготовлення крашанок (галунок) використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть у не дуже гарячу духовку чи піч або нагрівають над свічкою. Після того, як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

За відсутності писачка чи всіх фарб, можна зробити дряпанку. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент.

Найскладніше виготовити саме писанку. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Починають із простого орнаменту. Спочатку простим олівцем малюють лінії, які розділяють яйце на площини. Яйце підтримують трьома пальцями лівої руки, а трьома пальцями правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притуляють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунки, елементи яких несуть символічне значення, кожна господиня підбирає сама. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.

Українські великодні писанки[ред.ред. код]

Пам'ятники та музеї писанок[ред.ред. код]

Найбільша у світі писанка, Веґревіль, Канада

Писанки народів світу[ред.ред. код]

«ФЕСТИВАЛЬ ПИСАНОК» у Львові[ред.ред. код]

«Фестиваль писанок» у Львові — це родинний захід, що прославляє тисячолітні традиції святкування найсвітлішого свята у християнському світі. Головною ідеєю Фестивалю є популяризація великодніх традицій та прикрашання міста Лева за допомогою невід'ємного символу Великодня — Писанки. Організатор: компанія з огрганізацій подій «Дік-Арт».[11] Як зазначив директор фестивалю Андрій Сидор:

« Проводячи цей Фестиваль ми прагнемо наповнити Львів передвеликоднім настроєм, щоб по цілому місту можна було побачити символ Великодня — писанку  »

ІІІ фестиваль писанок у Львові відбувся з 6 квітня по 6 травня 2013 р.[12] У цей період увесь Львів перетворився на «Музей Писанки»[13] під відкритим небом, де з різних матеріалів створювалися та оздоблювалися писанки. Протягом Фестивалю учасники виготовили писанки з шоколаду, повітряних кульок, дерева, квітів та багатьох інших цікавих та неочікуваних матеріалів. Все це розмаїття було встановлено на вулицях і у закладах Львова.

Таким чином, об'єднавшись, усі учасники фестивалю на період святкування одного з найбільших християнських свят створили новий оригінальний «Великодній писанковий туристичний маршрут». Також під час фестивалю відбувся майстер-клас з розфарбовування писанок. Писанка — це один з найкращих старовинних символів України, маленьке диво, яке кожен може зробити сам![14]

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку /Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993.- 192 с. ISBN 5-301-01434-X
  2. English Topics: Найкращі 1000 усних тем з паралельним перекладом для учнів 5—11 класів та абітурієнтів. Ч. I / Укл. О. П. Фіщенко, Г. В. Ярцева та ін. — 3-тє вид., випр. і доп. — Х.: Веста, 2010. — 640 с. ISBN 978-966-08-3013-4 (С.:326)
  3. а б Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М.Слабошпицький — К.: Веселка, 1990. — 190 с. ISBN 5-301-00623-1
  4. Українськими археологами у центрі Львова знайдено 500-літню писанку — прес-служба НАН України
  5. Унікальну 500-літню писанку на гусячому яйці знайшли у Львові — на сайті Рукотвори
  6. Валентина Одарченко (11.09.2013). На Рівненщині знайшли писанку, якій 950 років. Радіо Свобода. 
  7. У Рівненському музеї показали писанку, якій вже 950 років. Регіональний портал «Рівне». 29.04.2014. 
  8. Килимник С. Український рік… — Кн.2. — С.176
  9. а б 100 найвідоміших образів української міфології, вид. друге, виправлене і доповнене. / Під ред. Олени Таланчук. —Київ: видавництво «Автограф», 2007. C. 386.
  10. Музей писанки в м. Коломия.
  11. Офіційний сайт компанії «Дік-Арт»
  12. У рамках Фестивалю Писанок було виготовлено 2500 різноманітних писанок
  13. Видання про події у Львові «От-ОТ»
  14. Офіційний сайт культури і туризму у Львові.

Джерела і посилання[ред.ред. код]